89) Барсов у Словнику відносить його саме до цього села. Але в „Нарисах“ (нар. 25) приурочувати до с. Лучани на Лучанському озері, біля верхів'я Бали в Новг. м. і на основу цього визначення встановлює шлях з Озерної області в Подніпров'ї. Вуданов чомусь стверджує, що це безсумнівно д. Лучань на нар. Єльшв у Поречекому. Смол. губ. Для судження про місцезнаходження стародавнього Лучина є у нас звістка літопису під 1172 р.: Рюрік Ростиславич, йдучи з Новгорода, зупинився в Лучин і тут у нього народився син Михайло-Ростислав; батько дав новонародженому місто Лучин і побудував тут церкву св. Михайла (Іп. 389). Барсов і Буданов шукають Лучина між Смоленськом та Новгородом на водному шляху, бо в декіль. У списках літопису йдеться, що Рюрік шель з Новгорода до Смоленська. Але в 1) Рюрік шель зимою ("У ту ж зиму вийде"), отже, він міг і не направляться водним шляхом, який не представляв би (ні за визначенням Барсова, ні по опредзленню Буданова) прямої дороги; в 2). в Іпатському спиекв літописі говориться, що Рюрік шель з Новгорода і Смоленська, тобто був за Смоленськом вже, коли народився в нього син, прямуючи на південь у свій Овруцюй спадок. Крім того, з визначенням Барсова важко погодитися і тому ще, що він показує. древній Лучин на Новгородській території; Як же князь міг дарувати своєму синові тород ворожого йому племені? Мало того, Лучин, очевидно, належав Рюрику як його княжесюй, особистий тород (бо спадку він не мав у Смоленській землі); так як він до цього часу навіть при отцз (Іп. 370, 378) і посл м'яв уділь на ют, в Овруч, Б%лгород, то природно очікувати, що його власні князівські міста в Смоденській землі були-на-югЬ-ея, А Лучин найпівденніший пункт від Смоленська. Зауважмо ще, що у списку тородів (П. С. Р. Л. т. УП р. 240-241) Лучинь поставлений у числі міст Кевських, поряд з Рогачовим, що знову ж таки може служити підтвердженням нашого опредвленя. Додамо ще кілька слів про попередження положення Лучина. Арцибишев вказував на цвинтар Лучани Псков. м. Холмського уЪзда. Карамзін бачив у ньому Люцин, повітовий тород Вітеб. губ. Надєждін і Неволин'ь вказують на те, що іншого є подібно звучання слів на північ. частини Смоленек. р.; Новг. м, і Тверськ. р., а також натякаді на положенні його серед міст грамоти (Погодин, 300, ГУ').
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХХІГСТ. 37
профзжаючих. З цього ясно, що він у всякому разі служив торговельною та митною станщею.