Оболвь-в даний час легко визначається припливом Десни нар. Болвою, в Масальському повіті Калузької губ., верхів'я якої знаходяться біля кордону Смоленської губ.; у верхів'я Болви є нині селіше Болва. Це було невелике містечко на шляху з Чернігівської землі до землі Ватичів та Ростовської. З нього князь неотримував полюддя, а лише гостинну данину, тобто данина с. про купців, що дати нам якесь право укласти, що Оболвь була лише невеликим укріпленням в якому жили тільки дружинники і княжці чиновники, в той же час були митним містечком. Оболв та його околиці перебували у землі Ваточей і згадували про нього, як про Смоленському городз перебуває лише Ростиславової грамот 1150г. Друм'яки вказівки літописів, як більш ранні (1147 р.), так і більш пізні (1159 р.), згадують про нього як про Чернігівське місто. Отже, він належав Смоленську лише років 10").
Шукання - визначається нар. Шуканню в Можайському у., приплив нар. Москви. Незначне село на східній гриніц 7),
Суждаль Зальський - під час складу грамоти не належав Смоленську. Грамота говорити про нього: «Суджували Залфська данина навіть повернути Гюруї, а що буде в ній, з того святої Богородиці десятина»; це місце служити вказуємо на те, що незадовго перед боротьбою Ростислава з Юрем Смоленську при-
70) Опредзлеше Смоленської Облови, дане Б'ляєвим (с. Обольці в Копиському у., 179) не має звачешя. У визначенні положення Вятицького Блове всі дослідники сходяться: Арцибишевь (П, 36), Надєждін і Неволінь (у Погод. ПУ, р. 228), Барсов в "Нарисі" (р. 156), хоча в Словник він сумнівався в цьому слові. (Р. Болва-Облов'я) не виправдовує виробництва в даному випадку (пор. Десна-Подесіння). Всі ці інше докладно наведені у Вагалея (Іст. З%в. землі, р. 142). Будан в прямуючи. до грам. Вважати Смоленоку Оболвь за окреме місто від Блове Вятичів, нам здається, нема основи. Він згадується, як Чернігівський у самий розпал війни Ізяслава та Ростислава Метиславичів з Юрієм та його союзником Святославом Чернігівським, який того ж року воював верхов'я Протви та Угри (Ін. 240, 242). У цей час Ростислав, у свою чергу, міг знайти Чорнігівське місто. Після 1150 р. він знову потрапив у продовжені тієї ж боротьби до черіїтівських князів (1159 т. Т. С.Р. Л., т. УІ р.)
71) Барсов, Словник.
38 М. ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЕТЙ.
належали землі вт самої Суздальської землі, можливо, Смоленська колові 72).
«Вержавськ — нині місто Ржев Тверської губернії на Волгф. Судячи з кількості данини (30 гривень) — незначне місто.
Хотшин5-до деякого ступеня визначається р5кою Хоткою. на кордонах Порфського у. Могилівської губ. (судячи з кількості данини (120 гривень), одне з великих міст 73).
В Бітрінз-може бути, можна визначити річкою Вотрею, припливом Вопі в Духовщинському у. 7*). У верхів'я її є села Вотря і Вердіна.