Вже найповерхніший погляд на порядок обчислення міст змушувати припустити в перерахунку їхній порядок: укладач, розпочавши з Вержавських цвинтарів і Торопця, кінчає містом Вержавським (біля якого знаходилися цвинтарі) і Торопцем. Мало того. З огляду міст ми побачимо, що 15 місць грамоти визначаються цілком точно. А саме: ВержавлФні Велике, Торопчі, Жижці, Васплі, Ветська, Басфі, Заруб, Пацінь, Копис, Прупої, Кречют, МЛучин, Оболвь, Искань, Суждаль ЗалЪссюй; якщо ми проїдемо картами ці міста, то побачимо, що перші три складають звірну групу, Касплі, Вітська і Басфі-західну, Заруб, Пацинь, Прупої, Кречют і Лучин-південну, Искань і Суждаль Зал'єсюй - східну групу. Усі вони чо порядку слідують один за одним на карт. Під загальний порядок лічиш не підходити тільки Копис: за його становище в грама він коштувати в південній групі, тоді як географічне положення його дає йому місце в західній. Цей факт можна пояснити випадковістю, але решта 14 місць, звичайно, невипадково стоять у відомому порядку.
Визначаючи далі міста грамоти, можна з великою ймовірністю вказати на положенні ще наступних: Хотшина, Жабачова, Вітриці, Жидчичі, Доброчкова (а може бути і Добрятина) і знову ж таки ці міста дотримуються того ж таки порядку.
Таким чином, зазначена властивість порядку обчислення міст у грамотах дати нам можливість з більшою достовірністю вказувати на положення того чи іншого міста; І якщо для одного й того ж міста грамоти можна знайти кілька співзвучних названь, то перевагу його слід віддавати тому, яке відповідати місту в списку: положене місцевості, якщо не цілком, то принаймні визначиться. Для кількох названих зовсім не можна підшукати співзвучних; у такому випадку ми можемо хоча б приблизно вказати їхнє положення 5“).
Тепер перейдемо до визначення положення міст, каве згадувалися в грамотах, так і в літописах. Зауважимо, що деякі вчені (Бляєв) висловлювали сумнів у тому, що всі займеновані в грамоті місцевості були містами. Але якщо і визнати міста даної епохи насамперед укріпленими пунктами для військових і торгових цін, біля якого селилися купці і землероби, до якого тягли відомі округи (узд), то треба буде визнати місцевості грамоти тородами, незалежно віддані ними платної, як це вже й доведено. Самоквасо-. вим, 55). |
51) Звертаємо увагу істориків права на те, що данина «полюддя», за грамотами, бралася, мабуть, з одних прикордонних, більш-менш окраїнних міст, якими ст. більшою чи меншою мірою є перелічені торода; між тим із внутрішніх (яких) міст бралося тільки «погороддя», а деякі внутрішньо міста зовсім не іменовані (Червоний, Васильєв, Смоленськ).