Неволін думають, що Н%мізу має шукати на північ від Мінська і вказують на Немоницю поблизу Боросова і Немийку біля Сенно 1). Барсов у своєму Іст.-Геогр. Словник вказує на Н-межмеж (№ештей), село у Віленській губ. і у., за 10 верст від Вільни, на яке ще раніше вказівка Балинсьй 133). Але саме Барсов в „Нарисах р. іст. геогр.“ визнає за струмок Ньмізу, що знаходиться в самому Мінську 13%), На цей струмок вперше вказав Ходаковсий 135), але не дивлячись на подібність імен не визнали в ньому літописної Нмизи. Справді, подібність названої в літописах Нмизи і струмка в Мінську дуже спокуслива, проте ототожнити, що ці назви важко, якщо не припустити, що струмок еті в давнину був більш-менш порядною річкою; в даний час від Н$мізи в Мінськ залишилося майже одну назву. Тим часом літопис так каже: Ізяславичі взяли Мінськ "і підішли до Неміза; і Всеслав поїде проти"; 3 березня Всеслав втратив враженіше і б'жав. Ізяславичі задовольнилися цим, рушили звідси, очевидно, до Дніпра і стали „на Рші біля Смоленська“, як виявляється літопис. Вже в шюл вони заманили до себе Всеслава: «Він же сподіваючись цілування хреста, перезха в лодії через Дніпр», отже, вони стояли за Дніпром, на Смоленській стороні, а Всеслав вів переговори з цього боку Дніпрова. Про цю ж ніч Міз і про те, що відбувалося на ній кривавому, говорить ієвець «Слова о полку Ігорів»: (Всеслав) скочи вовком до Немізи з Дудуток. На Неміз снопи стелять головами, молотять чепи: харалужними, на тоці живіт кладуть, в'ють душу від тіла. Немиз у кроваві брезі не бологом бяхуть поееяни, посіяні кістками руських синів ". З наведеного містила уривка літопису ясно: якби Н%міза була в Мінськ, то Изясливичі вже були б на ній і їм не потрібно було б йти до Ньмиза; то
132) Погодін, ГУ, нар. 805-806. Його повторив Турчинович, „Огляд.іст. Бфлор.“, нар. 257-8. 33) Бфагою. Розка, Ш, нар. 213.
134) нар. 185. 135) Рос. Історич, 06., Т. Т, нар. 38. 136) Іпат. 117.
НАЧОР ІСТ. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХШ Ст. 0583.