MediaArhiv

Частина 4

сторінка 69/143

46) Іоат., 119-120; Новгород., 108; років. Даниловича, 117; Никон., 115., Лаврент., 168.—Ось якими поетичними фарбами малювати ці події з життя Всеслава Слово звіром до пл'ночі з Владрада, обієшся син миг, утр'же визни стрикуси, відчини браму Новуграду, розіб славу Ярославу, стрибнувши вльком до НЬЕмізи з Дудуток».

37) Іп., 122; Новгор., 104; Лаврент., 169.

8) Нікон., 96; Новгор., 103.—Всееслав'ь знайшов підтримку у Вожань (Чудське плем'я, Барсовь, Оч.

ити

Проте хоробрий Всеслав не думав униваль. Він знову зібрав військо і в 1071 напав на Полоцьк і вигнав звідти Святополка. Тоді Ізяслав послав на допомогу останньому іншого свого сина Ярополка, який і розбив Полочан у бнтвз у Голотическа №): Не дивлячись на це Полоцій настільки залишився за Всеславом, після багатьох є завзятої і нещасної боротьби.

Під час князювання Святослава в Влев, Всеслав сидів спокійно. Але як тільки помер Святослав (1076 р.), знову почалися безперервні війни між Всеславом і князями ЄВ1євськими. Насамперед піддався нападу Новгород, де княжіль Глб, до якого ходив на допомогу Володимир Мономах. У помсти за цей набік Володимир зробив два походи на Полоцьк, літо з батьком своїм Всеволодом, а взимку зі Святополком, який тоді вже княжіль у Новгород. У цей похід князі спалили передмістя самого міста і крім того Володимир розорив з Половцями всю країну до Одрека). |

Всеслав при першому зручному випадку в свою чергу напал на Смоленськ, владики Мономаха, скориставшись відсутністю останнього. Отримавши в Чернігові звістку про напад, Володимир негайно поскакав з дружиною до Смоленська, але не засталь там Вєєслава. Тоді він спрямувавши в Полоцьку землю та попалення міста: Лукомль, Логойськ у Друцьк 5).

Але Всеслав, очевидно, і цього не залишив без помсти. Принаймні в наступному році Володимир змушений був знову попрямувати на Полоцьку область. Він зібрав величезне ополчеше з Половців, Чернігівця та Читфевця і попрямував до Мінська. Вони взяли місто і вчинили з ним вкрай жорстоко: не залишили ні челядина (раба), ні худоби, всі пограбували, спалили 5°.

Здається, цим похід і закінчилася боротьба Всеслава Брячиславича з Ярославичами. Принаймні літоніси нічого не згадують. Втім, знаменитий чарівний був уже занадто

47) Іп., 122; Лавр., 169; 53) Лаврент. дет., 289, 51) ПА4еш.

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

НАЧЕРК ІС №. КРИВИЦЬКИЙ І ДРЕГОВИЧСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬ ДО ПОЧ. ХОТИ. 81

старий і, мабуть, зовсім заспокоївся під кінець свого бурхливого життя. Він помер 1101 р., прокняживши 57 л.