Після залі Кева, обставини на Русі змінилися. Великим князем став Андрій Юрійович; це князь відомий своєю гордістю і неприступністю не тільки стосовно своїх бояр, а й до князів. Він почав розпоряджатися князями на Русі з небувалою гордістю. Повсталь було нікому. Єнязі були слабкі окремо кожен, а союзу скласти було неможливо. Одні Ростиславичі були сильні, але з ними Андрій ладіль, захищав їхні інтереси і були його вірними союзниками. Так, коли, Новгородці повстали проти Ростиславича Святослава, він цьому противився 111), хоча громадяни все-таки вибрали Романа, сина Мстислава Ізяславича. Оватослав помер на Волок, у війнах з Новгородцями, і був похований у Смоленськ. Нарешті, Андрій посилав сина свого Мстислава, разом із Рюриком і Мстиславом, воювати Новгородську волость, щоб вигнати звідти Романа. Але останній. Дізнавшись про смерть батька свого, і сам залишив Новгород. Тоді Андрій віддав його Рюрику, який, вирушаючи туди, передав свої землі братові Давиду (1). Втім, Рюрік незабаром відійшов звідти.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
„Ви назвали мене батьком, я хочу вам добра і даю братові вашому
_поза її
119) Ін., 575. 111) Новтор., нар. 147. 12) Іп., 382. 385.
Роману КМев.» Вирушаючи, Роман залишив у Смоленськ княжити сина свого Ярополка 113).
Проте хоропія відносини довго тривали; князь Андрій не забарився висловити свою гордість і вимогливість. Він зажадав від Ростиславичів видачі трьох бояр, на яких падало звинувачене в отруєного брата його ГлЪба, Ростиславичі відмовилися і пустили бояр. Тоді Андрій послав небувалий до того часу наказ Романові: "Ти не ходиш у мій віл з твоїми братами, то йди з єви, Давид нехай іде з Вишгорода; Мстислав із Білгорода; вам Смоленськ - діліться їм". Нема чого й казати, що Ростиславичі образилися таким гордим наказом. Роман, не бажаючи залишатися в Ю®єві, який вже не міг уявити крвіком захисту, пошель до Смоленська. Проте брати не розгубились. Вони послали сказати Андрію: "Брати! Дійсно ми назвали тебе батьком і хрест тебе цілували, і стоїмо в хресному ціловані; а тепер ти вивів брата нашого з Єву і нам вказуєш шлях з російської землі безвинної, то нехай буде з нами Бог і хрещена сила". Андрій не відповідав нічого на цю мову. Ростиславичі зрозуміли, що треба чекати на серйозну війну; вони перші її почали (1177). Поїхавши ненавмисно до №єв, вони захопили Всеволода Юрійовича, брата Андрєєва, і племінника його Ярополка та всіх бояр; князі ці зайняли було Кев за наказом Андрія. Крім того, Ростиславичі ходили на брата Андрєєва Михайла до Торческа.