Крім того, Мономаховичі володіли землями Володимиро-Волинськими, Переяславськими та Ростово-Суздальськими, намагаючись не випустити так-. а з рук Великого Новгорода. Перше покоління Мономаховичів особливо дружно відстривало землі на західній половині Ленепра, якими був оточений Клів; намагаючись не випустити зі своїх рук жодного міста. Але вже Мстислав, а може й батько його Володимир, не міг не розуміти, що він тільки тогла може, міцно утвердитися на захід, тоді тільки може розраховувати на постійне вм'яшення на багатий Новгород, коли позбудеться обпаеного ворога на півночі — Полоцьких князів. Безперервна боротьба, прикладів жорстокості якої немає в нашій давній істор, боротьба Мономаха з Полоцькими князями, не має за собою інших оєнован, як бажаючи поєднати в одну територію Смоленську і Ростово-Суздальську землі з Вевом і Дреговичами і таким чином. Звичайно, стара, чи не епічна, причина боротьби Ярославичів з Рогволодовичами тут не могла мати міста. Володимир Мономах, помстячи за всяке нападе на Смоленські землі, ревно відставати і Туровсмя. Він не встиг або не наважився відібрати уділи у Рогволодовичів; він встиг принаймні відтінити їх від Дніпра заняттям Орші та Кописа. Відібравши ці міста, він успіш значно відтінив Полочан від великого водного шляху, підірвати їхню торгівлю, а забезпечити і посилити таким чином тортовлю своєї області. Син його Мстислав виявився рішучим батьком. Привід для боротьби, який висувати літопис, бажаючи замаскувати суто особисті прагнення д'ятельного представника Мономахова роду, причина боротьби веледстві якої "Рогволожи внуці стягують меч", має більшу основу. Метислав одним рішучим ударом хотів зробити те, чого не міг досягти його батько довгою боротьбою. Він виганяє Полоцьких князів і садить на нього найбільш дячного зі своїх синів, найбільш здатного підтримати прагнення свого батька — Ізяслава. Ще не всиє він утвердитися в Полоцьких волостях, як у Левсий князь робиться великий схожість на Литву. Що це була за Литва, — з обітниці походу не видно, не видно також і причини походу. Але остання ясна буде, якщо згадати, що князі Полоцює перебували. ст.Лнтівськими ча:
НАЧОР ІСТ. КРИВИЧКОЮ Й ТРЕГОВИЧБКОЮ ЗЕМЕЛЬ ДО поч. хп ст. 97