MediaArhiv

Частина 2

сторінка 35/159

Загальна кількість чувашів у Росії вважають до 600 тисяч, а черем'я до 260 тисяч. Питання про племінне походження чуваш досі залишається спірним. Одні вважають, що чуваші належав до фінського племені і що чувашою мовою є фінське нарче, що відтворило в собі од давлешем історичних подій вояння тюркської і слов'янської мов. Друмі ж вважають, що чувна мова є суто тюрське нар'є з домішкою слів слов'янських і навіть арабських і перських. Новиня вишукуючи з цього питання частково підтверджують останні думки, не відкидаючи того, що в мову чувашт помітно присутні віянь різних народів, що пояснюється географічним становищем чуваших поселень, з дітьми з мордвою, черемісами та іншими. Саме назване чуваш трапляється вперше в половині ХУТ в'яка, але населяли вони тієї ж метності набагато раніше того, будучи відомими, як треба думати, саме під назвам буртасов, що жили між хозарами і булгарами на правому березі Волги, в район теперішніх губерній Симбірської і Саратов. Самі чуваші про своє походження не мають ніякого поняття і зраджуючи їх не тільки бідні, а й досить безглузді. Зовнішній вигляд чуваш — похилий кілька тому чоло, видалення скули і пута розріз очей натякають ніби на те, що монгольська кров дала себе знати, хоч і не так ясно як у татар.

Череміси-одні з найдавніших мешканців своїх м'є. Про них згадує ще Нестор, і вони безперечно належать до фінського племені міря. За мБетом їхнього проживання їх ділять на лучних і гірських. Гірські черемісити-найкрасивіший народ з воїх поволжеких інородців; вони спритні, тямущі, спритні і розвиненіші, ніж їхні одноплемінники-лугові черемиси; займаються вони виключно землеробством. Лугові череміси, або, як їх називають

ють інакше, лісові, живучи серед лісів і на худої землю, розораної з-під хвойного лісу, не особливо охоче займаються землеробом, погано винагороджує їх праця; їхня головна зайнята: бджільництво, полювання і, взагалі, лічені промисли.

Верстах за 25 від Васильсурська, на лівому березі Волги, розташоване село Юрине, що належить В. П. Шереметеву і відоме своїм грандозним палацом з вежами, балконами та всілякими затятиями, а п'ять вірсть нижче Юрина

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]