Причини явища зрозумілі. Волга протікає по меетностям леоїстим і прохолодним, вона порівняно трохи витрачає води на випаровування і сильно харчується; як протилежне явище представляти собою Ока. У тому ж, як справедливо зауважувати В. А. Рагозін, людина збирати для Волги величезну кількість запасної весняної води (до 100 куб. саж.) для підтримки в ній судноплавного горизонту, для Оки такого багатого продовольства не належить.
Початок своє Волга бере в Осташковському Ууфзд Тверській губ., веретах в 4-х від кордону Новгородської губ., біля села Волговерхів'я. Озера, болота і топи розкинулися там на неозорий простір. Часом вони зраджують
Каплиця.
собою хиткі трясовини, під привабливим зеленим килимом яких криються найглибші озера; місцями трясовини ці покриті дотепер залишками знаменитого за старих часів "Волконського Бору"; тавя болота тягнуться там іноді на 80, іноді на 40 верст. Серед цих боліт і є одне, що відрізняється від своїх зібрань лише тим, що на поверхні його стоїть маленька дерев'яна капличка, в якій щорічно 6-го серпня служить молебень. У цієї каплиці-початок найбільшої в Європі, могутньої красуні Волги. Спочатку струмочок, зат м-річка, в переміж з болотцями, далі - ріка середньої величини і нарешті-
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
*) "Волга", соч. В. Рагозіна т. п.
Вісім вірсть нижче від витоку Волга вітрає маленьке озеро, зване Великий Верхид; далі, на шляху її, йде ряд досить значних озер: Стриж, Овселук, Піно і Волго; там же впадають у неї перші притоки — струмки, з яких найбільший називається Руна. На 4 верст нижче озера Волго влаштована досить чудова гідротехнічна споруда - шлюз дуже складної системи, званий Верхньоволжовий бешлот. За допомогою щитів бешлота, що затримують воду, всі чотири озера (Стерж, Овселук, Піно і Волго) навесні з'єднуються в одне і на всьому 80-верстному протязі Волги, від її початку до