Навпроти Лискова, на лівому березі Волги розташований колись багатий тород Макар'єв; самого міста з Волги не видно: його волоняє Макар'євий монастир, пріотивійся на самому березі ріки.
І у своєму минулому, і у своєму сьогоденні Макар'єв і Лисково являють собою таку ж досконалу протилежність, як протилежні їх місцезнаходження:
правий і лівий береги Волги. У колишні часи Лисково тримало бік Стеньки Разіна, було не проти приєднатися до Пугачова, охоче співчувало Ванькз Каїну; у той же час Макар'єв завжди був оплотом законності і порядку, за що й поніс чимало розорити від понизової вольниці. В даний час Лисково-практичний маклак, розжир'я торговець, живий справжнім, мало зазираючи в майбутнє і справно забує минуле; Макар'єв же - представник представників принципів честі і вірногідності, життя.
Село Лискове.
учить тільки минулим, має найсіріше сьогодення і, по всій порятунку, ніякого майбутнього. У Лискові повсякденна метушня та вічний рух; скрізь наштовхуєшся на кулі, мішки, що всюди поспішно снують людей, тільки й думають про те, як би забити копійку; у Макар'єв — незворушна тиша і повна відсутність торговельного життя, наче все місто заснуло. С. Монастирський справедливо зауважує: "так і здається, що там мешкають старці, яким немає справи до теперішнього; вони спокійно доживають останні дні, згадуючи лише колишнє".
Там, де коштуватиме монастир, Волга робить крутий поворот і в цьому м$ст щовесни відривається частина берега; чого доброго, коли-небудь і самі монастирські стіни впасти з підмитого берега у воду.
Назване своє Макар'євський монастир отримав від імені засновника його преподобного Макарля, укелтоводського та унжинського чудотворця. З ім'ям цього святителя, особливо шанованого в Нижегородській губернії, пов'язано чимало легенд“.
Народився св. Макар в 1849 році і 18 років від роду ветупил в Нижегородській Печерський монастир, де і прийняв чернечий сан. Потім, бажаючи вдатися до пустельниці, він покинув монастир і вирушив уздовж Волги шукати зручного міста. Дійшовши до озера „Келті води“, він заснував там обитель в ім'я св. Трійці. У 1489 році обитель була розорена татарами, а сам Макарій, у той час дев'яностоліття старець, був узятий в ілін і відведений в Казань, звідки був проте незабаром випущений за наказом хана Улу-Махмета з умовою не відновлювати Троїцького монастиря. У 15 верстах відь Унжи святитель заснував нову обитель, відому під ім'ям „Старого Макарля“, де і починають його мощі. Жовтовицький монастир, після запустіння протягом ста дев'яносто років, був відновлений ченцем Авраамем і при ньому був заснований ярмарок, перенесений після останнього дня в Нижній Новгород.