У 22-х верстах від Спаська, на поштовому тракті з цього міста в Тетюші, розташоване село Болгари, інакше зване Успенське. До Волги від Болгар 7 вірить; під час повені розстояві це можна проїхати на човен, літом же в Болгари потрапити інакше не можна, як висадити в Спаський затон і найнявши там коней у село.
Болгари-колишня столиця Болгарського царства. Швидко руйнуються залишки стародавніх будівель цієї столиці відносяться до ХХХВ'ків, переважно ж до ХШ століть. Древе місто було неабиякою величини, судячи з того, що помітні донині сліди рову і валу, що його оточували, становлять коло до 10 верст. З півдня примикати до села, що займає біля версти в колі, чотирикутник, що називається Мале Містечко і представляє очевидно в давні часи фортецю. Всі руїни, що болгаріли, носять на себе характер арабської архітектури, настільки звичайної на мусульманському схід; по краях стн — хворі необроблені камені з вапном, а середина заповнена вапном з дрібним камінням. Болгарія руїни, Малий мінарет. У 1799 році Болгари відвідав, по дорозі в Астрахань, Петро Велик, наказів списати коші з тих, що там були надгробних вірменських і арабських написів і перекласти їх на російську мову. У 1767 році відвідала село імператриця Катерина ЦП, а в 1829 році тут побував і приїхав Гумбольд. Ще минулого століття, під час поселення села академіками Палласом і Лепехіним, усіх руїн у Болгарах було 44, тепер же їх не набереться і десяти. Головна причина такого швидкого винищення пам'яток старовини полягає в тому, що жителі села Успенекого з старанністю, гідною кращої долі, розтягують каміння старих будівель для своїх потреб і, крім того, невпинно всюди риють і підривають пам'ятники старовини з метою відшукання скарбів. Таким чином під існуючу тепер у сіл церкву пішло чимало каменів із стародавніх споруд; навіть у підлозі церкви і з зовнішнього боку церковної стіни можна бачити їх з стародавніми написами, що збереглися на них.
У Болгари є багато татар, навіть з віддалених країв, з метою поклоніння тутешньої мусульманської святин. Це Малий мінарет, під яким, за зрадами, поховано кілька мусульманських святих.