Бхал по Волзі князь Мурза і бачити він на гор-мордва в білих балахонах Богу молиться; питає князь своїх війн:— «Що це за березняв мотається-хитається, до землі-матінки на схід схиляється?» Відповідають воїни: — То не березняк мотається-хитається, а мордва своєму Богові поклоняється, у бадьях у них солодке пиво, на важелях висить яєчня, а в котлах жерці
: ЇЇ: то а яловичину варять”“. Мордовеві старці, дізнавшись про російського князя, зі світом послали йому прищеплений з молоддю своєю, пива та яловичини; а молодь ту яловичину здобула, пиво випила, а князю Мурз принесла вмфето того землі та води. Зрадів князь Мурза такому дару, прийняв його за знак покірності мордовського народу. Поплив князь Мурза далі по Волгу і почав, не шкодуючи, мордів.
т аську землю на огорег покидаю; гд кине пальничку у—там бути місту, де кине щіпочку'
там бути селеном.
По всій ймовірності під ім'ям князя Мурзи мається на увазі або великий! й князь Андрій Боголюбевий, прогнавий мордву отуть гирла Оки, або його племінник, засновник Нижнього го-Новгорода, Юрій П. Як би там не було, але передбачене чарівництво Дятла виповнилося в точності, та й князь Мурза, очевидно, розкидав по берегу. поселень, вирослих по берегах Волги.
Звертаючись і історичним даним, треба прийняти за незаперечний факт, що першими господарями місцевості Нижегородської області були переважно Мордва, а потім Мещеряки і Череміси, що належали до Фінського. племені. Оселилися вони там у ТХ столітті. На схід від гирла Оки жили Болгари та Буртаси, що мали неподалік гирла Оки навіть місто. У лігописі між іншим сказано під 1171 роком: «Колишню ж князю Метиславлю на Городці, з братом своїми св муромськими і рязанськими на усть Оки, і чекаючи дружини дві нед'лі і не дочекавши їхали з передньою дружиною шість і сіме зродь“.
Прагнення російського племені до володарів поволжеким сходом починає замчатися з ХПІ століть. Складаючись, спочатку, з суто приватних спонукань до невеликих захоплень, і розграбування болгарських і мордових поселень, до пограбовано болгарських купців, прагнучи це по-малому, але з постійною завзятістю, перейшло в наполегливу ідею необхідності. Кожен новий захват тягнув за собою бажання зберегти придбане, захистити себе від можливості нападу, щойно обкладених, але можуть зібратися з силами, сусідів; а це, у свою чергу, створювало необхідність подальших захоплень. Так воно й йшло далі й далі, крізь кілька століть, поки вся могутня Волга не стала російською власністю.
Нижні-Новгород заснований в 1292 році *) князем Юрем І Вєєволодовичем, який, за висловом Ниигородекого листопаца, «заклав зрадь на гирло Оки рюки, і нарече ім'я їм) Новз зрадь Нижній, і церкву постави в ньому соборну землею позаду мордва“.