Ще кілька неважливих поселень на правому березі, як Грачівське, Пришибінське, Копанівська,—і ми наблизилися до наступного повітового міста Астраханської губерні—Єнотаєвська з 2000 жителів, розташованого також на правому березі Волги. Заснований Єнотаєвськ у 1741 році для захисту від калмиків. Виявлений сонцем голий степ і сипкі піски становлять похмуру обстановку, що оточує похмуре містечко. Трохи нижче Єнотаєвська, на лівому березі Волги, згруповано кілька сотень калмицьких кибиток навколо кам'яного будинку, що нагадує по зовнішності індську пагоду; поселене це, що належить калмицькому князю Тюменеві, відомо під ім'ям Тюменівки, а кам'яна будівля є хурул, в якому калмики здійснюють богослужені. У Тюменів знаходиться і управлінець Хошоутівського улусу. Подібне ж поселівше, але з великою кількістю російських домівок розташоване на правому березі Волги, в 4 верстах вище Астрахані; називається воно Калмицей базар, і в ньому також є хурул. Тут поміщається російська адміністрація у вигляді піклувальника улусу. У верст з невеликим від Калмицького базару, в'іше його, розташоване на самому березі Волги село Хохлатське, а поряд з ним правий берег Волги передбачає обрив, відомий нині під ім'ям Шаринового бугра; мьетность ця має історичне значення: тут існував в У-УШ ст. хазарське місто Ітіль, або Атель; за іншими ж джерелами місто це був саме нині Астрахань, що називалася на той час Цитрахань. Не можемо сказати, яке з двох вказівок заслуговуватиме більше доврія, але у всякому разі вірно те, що в меєтності знаходилося колись велике поселення, так як донині там знаходять різні древні монети, предмети домашнього начиння тощо.
Добравшись до Астрахані, якій, як важливому центру південного Поволжя, присвятимо особливий і останній розділ нашого нарису, ми повернемося кілька тому, щоб сказати ще й скільки слів про пониззі Волги, про які ми лише миттєво говорили вище.
Велика ріка нижче Царицина повертатиметься майже під прямим кутом вліво і протікати в південно-східному напрямку до самого Касійського моря. еобенно заметен етить поворулу біля Сарепти, що становить найпівденніший пунеть Саратовської губерні там, де область її утворюється довгастою смугою по березі. Волги між Астраханським краєм і Донською областю, що закінчується етрим кутом саме у Сарепти. Гірський хребет, складові в якості постоянного супутника Волги її правий берег, покидає тут красуню-рку і
— ХОШОУТОВСЬКОМУ