Навесні всі ці воложки, єрики, підстінки та ільмені зовсім зникають: повінь зливати їх з корінною Волгою в одне загальне гігантське русло, і тоді утворюється один цілісний грізний водний рев шириною від 30 до 40 верст. Буває це в місяць, коли рівень води у Волг піднімається у верхній і середній течії рки на 5-6 і навіть 7 сажнів, а в нижній течії її на два-три сажні. У поне, з понижевем рівня води, завжди виявляється, що Волга не більше Астраханської губернії дрібніше, ніж вона до Царицына; причину такого явища треба шукати саме в безлічі побічних проток, на які велика річка витрачає масу води. Цими ж протоками пояснюється і те, в якій мірі примхливо нижня течія Волги і як часто змінюється там розташоване фарватера; буває так, що там, коли минулого року вільно проходили глибоко занурені у воду судна, цього року виявляються мілини, а буває і навпаки. Г. Монастирський у книжках своїй, виданій у 1884 році, вказувати, наприклад, на таку примху ріки: проти Астрахані існував великий острів, мав більше 2 вірі довжини і весь покритий будівлями; острів цей поступово змивався весняними водами і в кінці до 1884 його не тільки не існувало, але навіть на його міст виявилася величезна глибина. Подібно до цього і утворюється на Волг, звичайно не в один прем, а поступово, нові острови: спочатку під водою утворюється мілина; потім вона виступати на поверхню води і існує під ім'ям осередка, що має вигляд абсолютно плоского простору ґрунту, що елевидується над водою; осередок цей поступово збільшується в розмірах, разом з тим, пов'язаючись і через кілька лить - це вже острів, вкритий не тільки травою і кущами, але навіть деревами. Таких островів на Волг досить багато; виникли вони на пам'яті людей, що нині живуть, а тепер уже вкриті лісом і луками. Зауважимо при цьому, що до утворено великих островів велика річка схильна тільки не в нижній своїй течії; там, навпаки, капризи її більше хилиться до руйнації, і якщо вона утворює нові острови, то лише маленькі чисто-піщані, і тому недовговічні, що розмиваються її течією. Руйнівна дія теченої Волги виявляється і по відношенню до берегів, особливо левато. Таким чином був відірваний нижче Астрахані берег умієте з колишнім Болдинським монастирем і відірваний він був незважаючи на всілякі спроби з боку ченців укріпити берег фашинами та забути його барками з камінням.
Поблизу Астрахані Волга ділити Болдинський рукав (за м'ятним, назва просто Болда). Якщо вірити м'єтним мешканцям, то рукав цей, як і друшме головні рукави гирла Волги, стає все ширше і ширше з кожним роком.
тоззу з множиною
ІІ І аанезію Ё
9 на их м го і ке. м
І > - Ро
Таке явище можна пояснити сл"