Як на своїх торгових шляхах, звичайно і на Волзі торговельний рух являє собою головну суть справи, порівняно з рухом пасажирським, що є другорядним. Маса товарів, як'хлЪб, неетяні продукти, сіль, риба, шкіри, сало в нечуваній кількості прямують вгору Волгою. Астрахань шле рибу та неетяні продукти; Царицин відправляє сіль; з пристаней Саратовської та Самарської губерній йде хліб та сало. Частина цих вантажів, будучи терміновою, передається на желфзні дороги, примикаюція до Волг нижче гирла Ками; інша ж, більша частина, йти далі Волгою, до гирла Ками; тут на вотречу приходять по Кам, зверху вниз, величезні вантажі з пристаней Ками, В'ятки та Білою. Залею все це прямує вгору Волгом до Нижнього, по шляху зростаючи поступово тією кількістю товарів, яким постачають Волгу пристані, розташовані між гирлами Ками і Нижнім-Новгородом. З Нижнього частина вантажів іде по залізниці на Москву, частина по Ок на Окси пристані, частина по Волті в її верхів'я, по направ-
льон до Рибінська, величезна ж частина залишається в Нижньому до ярмарку. Вниз Волгою прямує також чимало товару, головним чином враховуючи кількість вантажу: лЪе, рогожа, лико, мочало і трісковий товар. Щодо лісу, чи то колоди, дошки чи дрова, то його в плотах і на блянах (величезні барки) йти стільки, що визначити все це вантажу було б майже немилімим; по всій ймовірності, цей перевищуватиме суму всіх інших вантажів, що йдуть по Волті, і тому, навряд чи перебільшимо, скувавши, що загальний в'єї вантажів цього характеру значно перевищуватиме 800,000,000 пудів. Льоні вантажі у різних видах направляються з рЪк Унжи і Ветлуги; поступово зменшуючись у своїй кількості на різних пристанях Волги, особливо в Козьмодем'янську (понський л'яний ярмарок), в кінці кінців вони досягають Астрахані. Вміє з ними інший лійовий караван, ще більших розмірів.
Буксирний пароплав з баржами.