Дуже мальовнича м'етність, де на уступах Фадд'євих гір розкинуте на правому березі Волги село Ісади. Як у ньому, так і далі по правому березі гірські скати значною мірою вкриті яблучними садами, що становлять головну статтю доходу тутешніх сіл: Проська, Кременка, Барміно, Сомівка, Фокіно та друг.
У 70 верстах від Ісад, при устьфі річки Сури, мальовничо розташувалося уїзне місто Васильсурськ, столиця стерлядей, які, як не безпідставно прийнято думати, смачні всього в Сур. Сама частина Сура, влітку досить дрібна і тиха, навесні, коли рівень її вод піднімається в ній на 8 аршин, стає судноплавною майже на всьому своєму протязі, інакше кажучи — від Пензи до Васильсурська на відстані 600 верст. Місяця через 11/з розкрито рЪки,
коли вода спаде до нормального рівня, в Сур настає таке мілководдя, що на перекатах води буває не більше 10 вершків; з цього судноплавство можливе на рік лише протягом двох місяців на рік. Але, незважаючи на це, Сура для вельми значного району має серйозне значення в якості водяного шляху: присутні пристані Симбірської губернії, як Промзіно, Алатир, Порське та Курмиш, служать важливими хлібними ринками і понад те по Сур щорічно весною.
Наскільки село Лискове схоже на хоропе повітове місто, на стільки ж Уздне місто Васильсурек скоріше схоже на село середньої руки; навіть і кількість жителів у ньому майже втричі менша, ніж у Лисків. Заснований Васильсурськ у 1528 році за Великого князя Московського Василя Тоановича; засновник його - князь Андрій Горбатий, колишній начальником кінноти, посланої Великим князем проти Казані. Устя Сури відстоює від міста не більше версти, причому Сура впадає соботвенно не у Волгу, а у Воложик, що починається три версти вище Васильсурська і з'єднуються з Волгою біля самого міста. Сурська вода, що відбиває блакитним відливом, різко кидається в тиху по році в очі, відокремлюючись стрічкою від каламутно-жовтої вовжої води; звичайно; це курйозне явище можна спостерігати лише біля гирла Сури. Праворуч від Василя Бсурека, по гір, починається лЪс, який і тягнеться на великий простір вздовж правого берега Сури. У самого міста і донині зберігся корабельний гай,