50 тисяч безпорадних сиріт у найвідчайдушнішому становищі; можливо звідси й пішло етаринне російське прізвисько казанська сиротпа.
Отримавши радісну звістку про взяття міста, цар відслужив молебень і поставив хрест на тому місті, де під час останнього бою стояв царський прапор.
Того ж дня на цьому місці була побудована дерев'яна церква в ім'я Не-
рукотворного Спаса (після дитинства, при побудові Кремля, церква була перенесена на те місто, де нині Спасій монастир). Віддавши все сокровипта міста, а також жінок і дітей війську, Тоан Грозний взяв себе в якості військового призу лише захопленого в останньому бою царя Едігера з його прапорами і гарматами.
4-го жовтня, коли все місто було очищено від трупів, цар обрав місце для зведення храму Благов'янка (нині кафедральний собор), а потім, встановивши в Казані деякий порядок, по можливості, заспокоївши місто з околицями і залишивши в ньому п'ятитисячне військо.
Так упала горда твердиня Казанського царства.
Незабаром після підкорення Казані пішов наказ про побудову кам'яної фортеці (нинішній Кремль) замість дерев'яної, а потім там був поміщений сильний гарнізон під начальством місника, віддавалося і цивільною частиною; власноруч писане Грізним царем указаве мало бути керівництвом до управлінйо знову завойованої країною. Для посилення християнства була заснована архепископська каоєдра, а задля скорочення приводів до сутичок між православними та мусульманами післядії були виселені за Булак, де і утворилася таким чином існуюча і досі Татарська слобода. Головним поборником розумового освячення краю зробив перший архієпископ казансій Гурй; першими вчителями духовно-просвітниками та першими школами були ченці та монастирі. Саме за монастирів були засновані школи для татар, які бажали прийняти православі. Першими російськими поселенцями Казані були люди тодішнього військового стану. Загалом не можна сказати, що Тоанн Грозний, завоювавши Казанське царство, мабуть прагнув як утихомирити і заспокоїти край, а й звернути Казань в адміністративний і духовний центр всього середнього і нижнього Поволжя.