Особливо гарна картина, що відкривається з Кремлівського бульвару навесні під час повені. У цю пору бульвар буває буквально унизаний гуляючою публікою, тому що дійсний казанець в силу звичаю, що давно встановився, вважає своїм обов'язком помилуватися розливом Росії саме з ВКремлівського бульвару.
І справді тоді є на що подивитись! Волга і Казанка, піднявшись на 5, а іноді й на 7, зливають свої води і дають велику картину водного царства, повного роздолля, серед якої і пам'ятник, і Адміралтейська слобода, і Зелантов монастир, і Кизиці є ніби мальовничими островами. Перед глядачем широко розкинута велика гавань, переперезана вузенькою смужкою греблі. Звичайно, бачити цю картину можна лише в травні місяць, тому що в Пон вода спадатиме, і Казань залишається у своєму нормальному становищі, тобто перебуваючи не на Волг, а в 7 верстах від неї.
Говорячи про Казані, не можна не сказати кілька слів про корінне населення столиці колишнього Казанська царства - татарів, тим більше, що з татарами мандрівникові доведеться втретитися не тільки в Казані, але і в іншому значному центр Поволжя Астрахані.
Російська приказка визначила татарина так: „чи наскрізь гарний, чи наскрізь шахрай“; таким чином риса племінного характеру татарину для нас, росіян, мабуть, ясна. Але ні приказки, ні літописи, і взагалі джерела не зуміли визначити, звідки походить саме слово піїпарине. Відомо тільки, що воно по суті не є названою національності, а скоріше позначати прізвисько її, загальну прізвисько, як слово ньмець у простої російської людини зовсім не позначає пруссака чи саксонця, а має на увазі всякого західно-європейського, який, не кажучи по-русски, по-русски. Як би там не було, назвав татарин, загалом зміяв ставлячися нерідко до різних східних нацлональностей, проте спеціально позначати відому галузь монгольського племені.
У ХШ століття багато тюркеюя племена, живи на величезному просторі від Малої Азш до Китаю, підпали під владу Чингіз-Хана та його монгольської орди; силу орулая могутнього представника монгольства довелося випробувати і росіянам. Лефтописець ХШ вка говорити також: «Прийшли язиці незнані, їх же добре ніхто не знає, хто суть і відкіл видобутку і якого племені суть і що віра їх, а звуть їх татари, а іні глаголют таурмени». Ці "таурмені", інакше туркмени, доводять насамперед, що в ордах Чингіз-Хана були племена тюркського походження!; можливо одне з них і називалося татарським. До племен, підкорених монголами, належали, між іншим, болгари, самі своєю чергою являю собою племен тюркськихь з слов'янськими. Переможці і переможені в поїдіти порушувалися зовсім і ця то нова суміш, в якій по суті тече не тільки монгольська, а й слов'ян.