Ми можемо виділити три типи противників більшовизму.
Перші — це представники капіталізму і капіталістичного устрою суспільства. Це всі держави, які під час війни утворили Антанту проти Німеччини та Австро-Угорщини і які тепер об'єдналися в Лігу Націй, а крім того, є Америка. Додайте до цього капіталістичну Німеччину. Усі ці боротьби з большевизмом не тому, що він не приніс їм того, на що вони сподівалися, — вони, навпаки, були ворогами більшовизму i від самого початку, — а тому, що вони відчували себе під загрозою; вони бояться, що більшовицька Росія може становити постійну революційну небезпеку для всіх інших країн. Але понад усе вони бояться революції у власній країні, оскільки тоді вони позбавлять своїх привілеїв, і перш за все своєї приватної власності, на якій тримається весь сучасний суспільний лад. Крім цих загальних, міжнародних, капіталістичних інтересів існують спеціальні націоналістичні інтереси. Таким чином, Франція належить сьогодні до найзапекліших противників більшовизму, тому що французькі капіталісти більше за всіх зацікавлені своїми грошима в Росії. Вони хочуть за будь-яких обставин повернути гроші, які позичили царській Росії. Хоча більшовики знову й знову заявляли, що вони готові це зробити — «на початку більшшевики скасували всі борги царизму — французький капіталіст* незадоволений; вони також хочуть вести бізнес у майбутньому з Росією, такою багатою природними ресурсами. І це стосується також усіх інших капіталістичних держав. З цих причин вони борються з радянською Руссю всіма доступними засобами: відкритою чи таємною війною та підтримкою російських контрреволюціонерів.