Якби земля власників поміщиків потрапила в руки селян перед війною, це, безперечно, означало б поліпшення долі селян і тим самим піднесення їх економічного становища. Хоча й так, зміни принесли з собою поліпшення становища селянської бідноти, тобто поліпшення становища селян, які збідніли через війну. Цим ми хочемо сказати, що без цих заходів революції селяни були б у гіршому становищі, ніж тепер, але не в кращому, ніж до війни. З селянами так, як було з населенням у Німеччині. Нарікають і бажають повернути довоєнні часи. До війни селяни мали чоботи, одяг, нафту — те, чого їм бракує сьогодні. У них мало сільськогосподарських знарядь і менше сільськогосподарських машин. Промисловість розвинена дуже слабо, і в роки війни була практично тільки військова промисловість. Вони отримують дуже мало промислових продуктів і змушені були віддати свою сільськогосподарську продукцію на війну.
Коли більшовики заволоділи Україною, вони заборонили вільну торгівлю, так що жителі міст опинилися у великій скруті щодо життєвих потреб. Мета більшовиків була подвійна.
По-перше, вони хотіли запобігти тому, щоб провізія та об’єкти використання стали об’єктами торгівлі та спекуляції. Теоретично,
з точки зору соціалізму, справа виглядає так: через вільну торгівлю вироблені товари не розподіляються безпосередньо, а служать для отримання прибутку, особистого збагачення або для підтримки життя тих, хто цим зайнятий. Замість того, щоб повернутися до продуктивної праці, вони "торгують". Але на практиці це часто не так. Особливо російський ринок є місцем, де селяни продають свої домашні продукти, які вони ніяк не придбали шляхом купівлі чи спекуляції. Але оскільки за даних обставин було дуже важко визначити, хто був селянином, а хто> торговцем, цей захід досить часто потрапляв не на ту людину, особливо в маленьких містах. Так звані спекулянти є часто найбідніші.
По-друге, цей захід був розрахований на те, щоб змусити буржуазію піти в іворк. Бо якщо їм не було за що купити і якщо вони не мали чого їсти, вважалося, що вони будуть змушені працювати. Але в цьому розрахунку вони, безсумнівно, помилялися, бо більшість із них знайшли інші шляхи й способи обійти це правило. У довгостроковій перспективі буржуазія не зможе ухилитися від роботи. Радянський уряд поступово виявляє підступи буржуазії і вдається до інших заходів. Введено трудові книжки, зареєстровано мешканців, не видають продукти непрацюючим тощо, щоб вони не знаходили виходу, окрім як виконувати якусь роботу. Тоді вони отримують харчові пайки, як і всі.