Голова Московської ради профспілок доповів про справу і сказав, що розслідування показало, що вплив анархо-синдикалістів був сильно очевидним серед пекарів. Повний звіт тов. Мельничанського з'явився в № 125 «Правди». На цьому збори прийняли таку резолюцію: У зв’язку з систематичними зловживаннями і порушенням профспілкової дисципліни членами профспілкового комітету московських пекарів постановлено розпустити секцію московських пекарів і включити пекарів до профспілки харчових працівників. Члени колишнього комітету секції Союзу пекарів Н. Павлов, Камєшов, Нущенков, Вургов і Комсніцов виключаються з профспілкового руху і, крім того, повинні бути притягнуті до відповідальності перед судовою колегією. Вони втрачають право виступати перед будь-якими зборами і більше ніколи не можуть бути обрані на відповідальну посаду в профспілках».
Природно, що в профспілковому русі трапляються й інші конфлікти, як-от страйки, непідпорядкування і т. д. Але згадки про один конфлікт достатньо, щоб ми зрозуміли, що тертя й конфлікти можуть виникати навіть у російських профспілках, а насамперед також між окремими профспілками та урядом, як і в інших капіталістичних державах. Але яка з різних тенденцій зрештою візьме гору, сказати неважко; дуже ясно той, який використовує гасло, що в профспілках вся влада належить профспілкам, оскільки робітники хочуть нарешті стати незалежними та встановити права праці. Тенденція, яка говорить, що держава піде в профспілках, має нарешті перемогти, тому що робітники відчувають себе найбільш вільними завдяки цій перемозі.