Перша артіль у Москві виникла 20 років тому. В інших губерніях артілі існують з 890 р. Досі такі артілі існують у губерніях Московській, Ярославській, Нижньогородській, Володимирській, Тульській і Костромській. Радянський уряд намагався націоналізувати ці артілі. Проте ремісники та селяни, що належали до них, були проти цієї націоналізації. Вони заперечували проти того, щоб їхня центральна біржа стала державним органом, а оскільки більшість членів цих артілей становлять найбідніші селяни, уряд не застосовує сили, щоб провести примусову націоналізацію.
Робота ремісників артільних товариств становить 50 вагонів товару на місяць на суму 250 млн. крб.
Товариство надомників, артіль «кустарніє» в Росії, є частиною соціалістичного життя. Щоправда, це не велика промисловість, і як дрібне ремісництво має над собою щось обмежено-дрібнобуржуазне. Але в соціалізм ми не повинні включати тільки найбільш технічно розвинену велику промисловість. Соціалістичне життя не прив'язане до форм великої промисловості, і абсолютно абсурдно бажати примушувати людей в ім'я соціалізму до економічних форм, які вважаються найкращими для добробуту держави. Соціалізм означає при сучасних формах технічного розвитку ліквідацію найманого рабства, економічну рівність і зрівняння інтересів. Розвиток методу виробництва до більш раціональних форм згодом може відбуватися без перешкод, але за жодних обставин ми не повинні примушувати його до ексіснування ціною свободи робітників, бо це саме те, що роблять капіталісти. Соціалістичне життя полягає в паралельній діяльності добровільних об'єднань трудящих. Таким об'єднанням є Російська артіль. Якщо це ще не ідеально, то все ж це початок, зроблений робітниками, бідними, які працюють, щоб заробити собі на життя.
Споживання
Політична економія говорить про те, що кількість використовуваних товарів залежить від кількості вироблених товарів. Відповідно до цього економічні доктрини Маркса, головним чином, робили головний наголос на завоюванні виробництва робітниками. Якщо виробники володіють продукцією через свою організацію, то в їхній владі також справедливо розподіляти продукцію, припускаючи, що вони є справедливими соціалістичними організаціями.