Поки Червона армія була відбита переможною армією Денекіна, в Україні з’явився новий, реакційний царський генерал: Григор’єв. Він боровся з більшовиками, обіцяв селянам волю і радянський лад, і йому вдалося зібрати досить багато прихильників.
Махно хотів знати, чиєю духовною дитиною є Григор'єв. Він почав з ним переговори. На одній з таких переговорів Махно вбив його, дізнавшись, що Григор'єв був реакціонером. Це також більшовики зарахували йому на користь.
З 30 жовтня по 1 листопада 1919 р. Катеринослав перейшов від Денекіна до рук Махно. Оскільки основна армія Денекіна через подвиги Махно змушена була тоді відступити, вона рушила з Центральної Росії в Україну. Те, що раніше було з Махно, тепер сталося з Денекіним: у нього не було патронів. Махно місяць утримував Катеринослав. Весь цей місяць частини армії Денекіна стояли лише в 10 верстах від Катеринослава на тому боці Дніпра. Махно не зміг перебратися, але й Денекін теж. Він бомбардував місто, але взяти його не зміг. Обидва, Махно і Денекін, розбомбили міст через Дніпро, щоб не дати іншому пройти. У грудні Північна армія Денекіна, відкинута Червоною армією, наступала на Катеринослав з північного боку.
Таким чином Махно був змушений повернути назад і відступити до Олександрівська. Тим часом Денекін відступив ще далі, а Червона армія слідувала за ним по п'ятах. 10 і 11 січня Червона Армія також підійшла до Олександрівська. Тепер Троцький вимагав від селян під Махном роззброїтися. Вони відмовилися це робити. Знову дійшло до конфліктів, і Махно знову опинився поза законом. Частина його людей була роззброєна. Сам він уночі відвів свої війська і втік. З того часу його влада ослабла. У той час, коли треба було виконувати сільськогосподарські роботи, навесні і влітку 1920 року, він мав не більше кількох тисяч чоловік. Більшовики зміцнилися в Україні і переслідували його. Він відступив у ліси і тримався між Полтавою, Бердянськом і Олександрівськом.
Антанта, особливо Франція, визнала себе обманутою в своїх надіях, які вона покладала на справу Денекіна. Але Франція ще не полишала своїх надій зробити Україну вихідним пунктом для свого наступу на більшовиків. Шукало інших наймитів і знайшло в барона Врангеля, «білого барона», як його називають в Україні та в Росії.
Завдяки підтримці Франції Врангель зміцнився. Особливо після війни, що спалахнула між Росією і Польщею, Росія була змушена зосередити свою силу проти Польщі і не могла сильно зайнятися Україною. Поразки