Покажчик

Що роблять ті працівники, які не отримують обіду? Намагаються заготовити самі. Але як? З 1500 зайнятих там робітників 10% не виходять на роботу. Вони залишаються поза роботою, хоча за таку поведінку застосовуються суворі покарання. Ті, хто три дні поспіль залишаються поза роботою, не хворіючи чи без якоїсь іншої невідкладної причини, законно засуджуються* до концтабору. На практиці це не суворо дотримується. Навіть якщо уряд хотів би це зробити, робітники не хочуть цього. Першим судом, який виносить вирок робітникам за неявку на роботу, у багатьох місцях є заводський комітет. А оскільки це самі робітники, серед яких мало комуністів, то вони від природи схильні бути поблажливими до своїх товаришів і не виносити їм вироків. На цій фабриці з 1500 робітників відносно високий відсоток комуністів, а саме 200, близько 13,3%. Але на паровозобудівному заводі в цьому ж місті серед 3350 робітників лише 100 комуністів, або 2,9%. Часто буває, що комуністи на кожному заводі створюють комуністичну групу, головною функцією якої є шпигунство. Деякі з них водночас перебувають у чеці (надзвичайній комісії або таємній поліції). Наприкінці серпня 1920 року на паровозобудівному заводі було заарештовано 172 робітників, які під впливом анархістів і лівих соціал-революціонерів хотіли організувати між собою продовольчий розподіл і залишалися осторонь від роботи.