Червоної армії на польському фронті послабили позиції більшовиків і в Україні. Приблизно наприкінці вересня небезпека наступу польського війська була настільки великою, що більшовики знову евакуювали Київ. Врангель загрожував басейну Дону. Україна не була схожа на киплячий чайник. Повсюдно селяни збиралися і створювали ватаги. Ці банди воювали проти поляків, проти більшовиків, а також проти Врангеля. Знову зміцнів і Махно. Оскільки кілька місяців тому більшовики визволили Західну Україну від поляків, які зайняли Київ і проникли до влади Полтави, селяни дивилися на більшовиків як на своїх визволителів. По-перше, вони досить добре ладнали з радянською владою. Але оскільки пізніше більшовики через затягування війни були змушені реквізувати провіант для Червоної армії, яка воювала проти Польщі, злагоді прийшов кінець. Селяни почали боротьбу також проти більшовиків, як раніше проти поляків. Вони незадоволені, повстали, і, природно, Махно знову був їхньою людиною.
Махно знову діяв проти Врангеля. Але більшовики писали, що він співпрацював з Врангелем. Справа в тому, що селяни воювали і проти Врангеля, і проти більшовиків. Більшовики, у свою чергу, воювали проти Врангеля і Махно, але успіху не досягли. Селяни, в тому числі й ті, що воювали під прапором Махно, боролися проти всіх іноземних військ, які заходили на їх територію. Для них було байдуже, чи то поляки, чи Врангель, чи більшовики. Якщо їм тільки вдавалося відігнати ворога, вони були задоволені. Вони не були настільки стратегами, щоб скористатися своїми успіхами. Вони не стали переслідувати побитого ворога. Вони були задоволені, коли він покинув їхню територію. У цьому відношенні селяни не є імперіалістами, які хочуть завоювати інші володіння, але й не ідеалістами, які заради вищих цілей чи заради ідеалу ведуть контрреволюцію. У глибині душі вони консервативні і не хочуть, щоб їх дратували або турбували ззовні. Але якщо це трапиться, то вони повстануть і розпочнуть повстання, вб’ють свого гнобителя й повернуться до роботи на полях. Ось і все.
Приблизно в цей час Махно надіслав записку до Президента Радянської Республіки України, в якій він висунув претензії на уряди Єкатеринослава та Херсона для себе та своїх послідовників, щоб селяни могли тоді самоорганізуватися, як вони хочуть. Крім того, він вимагав звільнення своїх друзів з в'язниці. На цю записку Раковський не дав жодної відповіді. Але більшовики поширили інформацію: Махно працює разом з Врангелем.
Приблизно до кінця вересня 1920 р. сили Махно значно посилилися. У цей час становище більшовиків на політичному фронті було найкритичнішим. Махно вдалося провести кілька вигідних операцій проти Врангеля. Він заволодів своїм рідним містом Гулай-Поле, а незабаром і зайняв