«Ті, хто таке пережив і хто бачив розправу над селянами та їх відчайдушну боротьбу, тільки ті можуть зрозуміти стан душі українського селянина і знайдуть тоді можливим зрозуміти, що селяни тепер також борються з більшовиками і відкидають чужі селянам більшовицькі теорії. Але вони ніколи не схвалять тактики центральноросійських більшовиків щодо укр. селян, які виявляють абсолютне нерозуміння селянського життя; нерозуміння, яке таврує всі потуги селян як контрреволюційні повстання «куркулів», які бажають захистити свою приватну власність».
Так закінчив свою розповідь мій інформатор, росіянин, який до війни п'ять років провів в Америці. Цю людину звати Барон. Нині він є одним із найактивніших членів федерації анархістів України, яка називає себе «Набат».
Ці повідомлення дають нам певну можливість зрозуміти психологію українського селянства. Люди, які деякий час прожили в цій атмосфері, відчувають себе ніби перенесеними в інший світ, коли читають довгі колонки статей у гуманістичних газетах про теорію сили та застосування сили, де сила розглядається як проблема. Для жителів Східної Європи, особливо України, сила – це не проблема, а факт, само собою зрозуміле, принцип життя. Можна визнати, що справа дійшла до такого розвитку тільки через війну і революцію, але сила ніколи б не поширилася в такій мірі, якби вона була чужа життю народу. Не тільки у світових і громадянських війнах, не тільки в класовій боротьбі чи в періоди соціальної революції, але й у звичайному повсякденному житті, військових діях, так, навіть розбіжності в поглядах вирішуються первісними людьми переважно через застосування закону сили. Як же тоді можна дивуватися, що за таких умов, які існували в Україні, сила стала всемогутнім принципом і вирішальним чинником, який заступив собою будь-яку справедливість, угоду чи переговори.
Не тільки для безпартійних селян, але й для політичних партій і організацій сила є найважливішим засобом їхньої боротьби. Таким чином анархісти та максималисти України щоденно й щогодини опиняються перед альтернативою: застосувати силу чи поступитися в боротьбі проти контрреволюційного генералітету, а також проти більшовиків. Це навіть зайшло настільки далеко, що в анархістських колах почали говорити про ведення боротьби проти більшовиків за допомогою тероризму, якщо переслідування не припиняться.
Мачно
У той час, коли селяни по всіх краях України повставали проти Скоропадського, проти німців і австрійців, був один чоловік, який особливо вирізнявся серед ватажків. Ця людина згодом стала відомою і досі залишається для більшовиків твердим горішком, горіхом, на який вони раз у раз зламують зуби. Цей чоловік Махно.