Промисловий союз є розвиненою формою порівняно з цеховою чи ремісничою формою. Промислові профспілки Росії були організовані на централістських засадах. Таким чином, радянський уряд мав найкраще місце для використання профспілок як власного апарату. У шаленому темпі російської революції профспілки були надто незрілими, щоб мати змогу обирати собі форми організації. Щоб навести хоч якийсь лад у загальному безладді, більшовики намагалися на короткий час ліквідувати профспілки і створювали тільки Ради, Центральні Ради чи Фабричні Ради, але ці експерименти вийшли з моди. Вони зникли через дуже короткий час; після того, як профспілки на своєму першому з’їзді в січні 1918 року ліквідували ці центральні ради фабрично-заводських рад, — оскільки вони не бажали і не могли мати жодних конкуруючих організацій, що призводило лише до взаємних провокацій і сварок, — усе було передано в руки одного центрального органу, якому надано велику владу. Завдяки цьому центральному органу держава тепер могла покласти руку на найменше тіло, крайні точки на окружності. Таким чином, форма організації спілок в Росії народилася в скрутну годину і несла на собі печать процесу. Профспілки втратили незалежність, вони є інструментами держави. Троцький не так сильно помиляється, коли у своїй книзі проти Каутського каже: «Після того, як один раз прийняли владу, не можна прийняти певні наслідки і відкинути інші». Від володіння владою, яку вони хотіли зберегти і повинні були зберегти будь-якою ціною, одне слідувало за іншим, і робітники знову опинилися під владою.
Тоді як форма профспілки є найбільш правильною формою профспілок для робітників, навіть інших країн, все ж таки централізм цих промислових профспілок, що зробив можливим підпорядкування профспілок партії та радянському уряду, полягав у цій конкретній обставині. Але якщо російські більшовики хочуть перенести свої власні форми організації на решту країн, то вони роблять фатальну помилку. Як особлива форма організації під назвою «Бюро праці» виникла на території Франції, так і промислові профспілки виникли в Америці, так і в Росії за особливих обставин виросла залежність профспілок від партії. Так само, як було б невдачею перенести французьку форму в американські умови, так само було б невдачею спробувати перенести російську форму в інші країни, як це передбачено статутом ІІІ Інтернаціоналу. У Швеції, наприклад, місцева самоорганізація є набагато кращою формою для цієї країни, не лише як бойова організація, але й як майбутня основа соціалістичного виробництва. У будь-якому разі централістському керівництву політичної партії було б важко пробитися під контроль такої форми організації, насправді це неможливо уявити.
Організація спілок