Жодна партія і жодна спілка в Росії не була до війни такою потужною, як кооперативний рух. Сибірські маслоробники об'єдналися, щоб продавати своє масло спільно в Росію або навіть за кордон. Там у нас була вже велика споживча спілка селян, яка потім, розростаючись, зайнялася й іншими продуктами. Це було об'єднання всіх згаданих артілей. — Ці сибірські союзи мали в 1907 році оборот 957 000 пудів масла на суму 160 000 000 руб. (1 пуд дорівнює 34 фунтам.)
Усі ці споживчі спілки чи роздавальні артілі чи «кооперативи» були об’єднані в центральний орган, відомий під назвою Центросоюз. До Центросоюзу належало в 1914 р. 13,5 тис. дочірніх роздавальних артілей з чисельністю 1,5 тис. чоловік і оборотом 300 млн. крб.
Коли почалася війна, споживчі спілки Росії розвивалися так, як ні в одній країні. Нашу увагу привертають головно дві обставини, пов'язані з могутнім зростанням Центросоюзу. По-перше, царський уряд не дуже дбав про постачання населення продовольством, так що робітникам і селянам доводилося допомагати самим собі — і з того часу до цього руху приєдналися й робітники промисловості, а раніше він складався здебільшого з селян; по-друге, ціни на продукти харчування почали зростати таким чином, що трудове населення міст масово приєднувалося до цих суспільств, щоб дешевше добути необхідні засоби для життя. Так число одноосібних споживчих товариств зросло в 1917 році до 20 тис.; до 25 тис. у 1918 р.; до 50 000 в 1919 р. Одночасно число членів^ зросло до 7 000 000 в 1917 р., до 10 000 000 в 1918 р. і 15 000 000 в 1919 р. У 1919 р. оборот становив не менше 15 млрд. крб. (15 000 000 000).
Політично ці союзи мали більш-менш нейтральний характер. Але в міру того, як вони ставали могутнішими, їхній вплив, природно, став помітним і в політиці. Після розростання руху відбувся поділ на дві частини. Одне сільськогосподарське товариство, що складалося з селян, і одне розподільне товариство, що складалося з робітничого населення міст. Після аут-
Зрив революції деякі лідери обох типів суспільств увійшли до тимчасового уряду. Але при цьому вони відмовилися від свого політичного нейтралітету. Оскільки економічне життя впливає на політичне життя, то ці кооперативи через свою економічну владу стали важливим політичним чинником, з яким уряд був змушений рахуватися.
У ході розвитку при Центросоюзі виникали навіть продуктивні суспільства, які виробляли товари, які не могли створити селяни. Кооперативи розподіляють не тільки продовольчі товари, а й одяг, сукно, шовк та інші вироби.