Причиною великих повстань селян і робітників проти Колчака була його реакційна поведінка. Свердлов, який керував технічним керівництвом транспортної експедиції Червоної Армії, що діяла проти Кольчака, розповідав, що війська Кольчака мучили страшні епідемії. Понад 80% з них хворіли на тиф. Епідемія охопила людей. У Ново-Миколаєвську знайшли 10 тисяч тіл. Між Омськом і Миколаєвськом знайдено 15 000 могил з хрестами. Усі були жертвами тифу. Сам Кольчак жив серед цих жахів не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо нього. Він мав спеціальний потяг з музикою та жінками і вів швидке життя. Його генерали розстрілювали революційних робітників заводів, де тільки потрапляли. У Томську посадили всі фабкоми. Кожного, кого підозрювали в більшовицькому чи іншому революційному кольорі, піддавали іспанським тортурам і врешті розстрілювали. У 1919 році Кольчак відправив з Азії до Європи ешелон мертвих.
З огляду на таку поведінку легко зрозуміти, що селяни і робітники повстануть проти Кольчака і будуть боротися з ним. Насамперед селяни й робітники, які повстали проти цього жахливого правління, знищили Кольчака, а не Червону Армію. Все, що залишалося зробити Червоній Армії, згідно з доповіддю Свердлова, це полегшити селян і робітників, які разом з повсталими елементами армії Кольчака вже перемогли офіцерів Кольчака. Навіть тут найбільшу роботу в боротьбі з реакцією виконували федералістсько об’єднані селянсько-робітничі загони, а не централізовано організована Червона армія, сформована шляхом примусової мобілізації.
І навіть визволення Петрограда від армій Юденича — це скоріше заслуга петроградських робітників, які в лиху годину всі разом пішли проти загрозливої армії. Будучи командиром Петрограда, Білл Шатофф, російський американець І. В. В. і анархіст, був обраний і в годину найвищої небезпеки робітники звернули Юденича до втечі, після того як він уже проник на вулиці передмістя Петрограда.
Спонукані всіма цими випадками, всі революційні соціалістичні течії в Росії, які виступають проти централізму і бачать в централізмі реакційний елемент, виступають проти ідеї Червоної Армії. Вони заявляють, що Червона Армія є не революційним, а контрреволюційним чинником, бо з її системою централізму знову впроваджується в ряди революціонерів покора невільних підданих і пригнічується свобода. Але вони аж ніяк не противники збройних повстань народу. Вони вказують на те, що вони завжди стояли в перших рядах революційних борців і стоять там, і коли большевики говорять про збройне повстання революційного народу і Червону Армію з її обов'язковою мобілізацією, то так само вони оголошують це свідомою неправдою.