Що стосується іншого твердження, яке можна знайти в цитованій вище статті, що сили Махно де-факто (тобто опосередковано) допомагали Врангелю, коли вони воювали проти Червоної Армії, то ми також маємо справу зі свідомим спотворенням фактів, свідомою брехнею, бо не селяни під Махно боролися проти революції. Саме ці селяни зробили революцію. Саме тоді, коли централістська Червона Армія хотіла позбавити селян їхньої свободи, селяни також повстали проти цього нового правління. Таким чином, не Махно воював проти Червоної Армії, а Червона Армія хотіла розбити селян під Махном, які були повстанцями. Коли селяни тоді захищалися в
Воюючи проти Червоної Армії, для непосвячених, природно, здавалося, ніби селяни під проводом Махна воювали проти Червоної Армії.
Хоча ми сьогодні стоїмо в самому центрі боротьби і безпристрасна об’єктивність ще не перемагає, все ж автор історії революції в Україні зможе підсумувати ці битви селян і Червоної Армії з таких точок зору: Червона Армія воювала проти капіталістичного світового імперіалізму Антанти і проти всіх російських царських генералів, висланих цим імперіалізмом, а також проти менших. держави, як Польща, Румунія та ін., що економічно й політично залежали від Антанти. Але українські селяни боролися проти всіх, і навіть проти Російської радянської республіки. Слово «імперіалізм» у поєднанні зі словом «червоний» має, звичайно, лише символічне значення.
Далі в цій статті сказано, що махновські війська об’єдналися з Червоною Армією. Це означає лише те, що селяни віддають перевагу Червоній Армії Врангеля, а не те, що вони вважають Червону Армію рятівницею свободи, бо вони також будуть воювати з Червоною Армією, якщо вона спробує обмежити їхню свободу. Поки радянська влада більшовиків не дратує їх, вони не роблять винятку з неї. Але якщо воно вимагає від них підкорення, то вони борються проти цього.
Цілком певно, однак, що більшовики, які тепер співпрацюють з Махном, при першій же нагоді знов битимуться з ним і тоді, можливо, знищать його. Але особою Махно не вбили бунтівного духу селян. Звичайно, може статися так, що настане загальне виснаження селян, ослаблення революційного напруження і тоді селянський рух припиниться. Тому пізніші історики революції могли б хронологічно пов’язати ці речі, але між особою Махно та його остаточним відокремленням від руху та революційним рухом селян з іншого боку немає причинного зв’язку.