Навіть селяни, які за своєю природою виступають проти системи комерціалізації, оскільки не отримують з неї ніякої вигоди, мають тепер ще й до спекуляції, як це називається більшовицькою мовою. Ця спекуляція полягає в тому, що замість того, щоб здавати свою продукцію державі, вони продають її за найвищими цінами. Це робиться не з жаги до спекуляцій, а тому, що вони не можуть зробити нічого іншого. Вони б охоче віддали все це державі, якби тільки могли отримати ті блага, які їм потрібні. Але держава нічого їм не має і не може дати. Таким чином, вони змушені купувати у вільній торгівлі потрібні їм об'єкти. За один пуд борошна (34 ст.) вони одержують у вільному обігу близько 21 тис. крб., але від держави одержують близько 100—200 крб. Тому легко пояснити, що вони краще продадуть свій товар за спекулятивними цінами, хоча за це можуть бути покарані, ніж віддадуть його державі. Але, незважаючи на те, що вони так багато отримують за свою продукцію у вільній торгівлі, вони не прагнуть грошей. Вони готові відмовитися від грошей. Вони* зовсім не хочуть грошей, але віддали б усе державі, якби тільки могли отримати те, що їм потрібно. Гроші для них не мають цінності. У них стільки грошей, що вони обклеюють ними свої стіни та свої весільні карети. Їм потрібні статті, які вони можуть використовувати. Мандрівник, який приїжджає в село, часто не може нічого купити, навіть якщо у нього колись є стільки грошей, але він може отримати що завгодно за шматок тканини, склянку солі чи щось подібне.
Але немає сумніву, що це спекуляційне зло негайно припиниться в той момент, коли селяни отримають від держави те, що їм потрібно. Тоді й держава одержить від селян добровільно все, що їй потрібно і що не може взяти навіть силою. Тоді припиняться реквізиції і викликана ними ворожнеча між селянами і урядом і буде усунена найбільша перешкода, що розділяє селянство і радянську владу, і останній буде набагато легше помиритися з селянами. Селянам тоді відпала б потреба бути «контрреволюційними», революція міцно закріпилася б на селі й мала б можливість вільно розбудовуватися й розвиватися.