Частина 4

Те, що робила Легка Бригада за димом батареї, було надто уривчастим, щоб про нього тут більше торкатися. Російські артилеристи були відігнані, а частини наших людей навіть атакували корпуси російської кавалерії; і те, що вони відступили перед ними, записане не лише вцілілими з Легкої бригади, але й Тодлебеном. Але бій міг закінчитися лише одним способом — відступом того, що залишилося від нашої легкої кавалерії. Назад їхали поодинці, по двоє й по троє, хто поранений, хто підтримуючи пораненого товариша. Але було два органи, які зберігали злагодженість і формування до кінця. Праворуч від нас до 8-го гусарського полку приєдналися деякі з 17-го уланського полку, коли вони разом налічували близько сімдесяти чоловік. Три ескадрони ворожих уланів, про які вже говорилося, що вони перебували на узбіччі Воронцовських висот, спустилися звідти й підійшли через долину, щоб перекрити нашим людям шлях до відступу. Полковник Шевелл з 8-го повів цю об’єднану групу проти них, легко прорвався крізь них, розкидаючи їх праворуч і ліворуч, і повернув собі наш кінець долини. Трохи пізніше лорд Джордж Педжет повів також близько сімдесяти людей 4-го легкого драгунського та 11-го гусарського полків проти інших трьох ескадронів уланів на схилі Федюкінських висот і пройшов повз них з