доброзичливість, яку він отримав під час вигнання, завжди сердечно визнавався ним як сувереном. Але докази повністю свідчать про те, що спочатку він планував асоціювати себе з Англією, отримуючи вигоду від союзу, щоб використати його для миру, а не для війни. Мартін у своїй книзі «Життя принца-консорта» говорить: «Дружба з Англією та тісний політичний альянс однозначно проголошувалися найдорожчим бажанням імператора». Зійшовши на престол, він сказав: «Деякі люди кажуть, що Імперія — це лише війна. Але я кажу, що Імперія — це мир, бо Франція цього прагне». Під час Віденської ноти принц-консорт, обговорюючи сторони в ній, сказав: «Луї Наполеон бажає миру, насолоди та дешевої кукурудзи». 8 серпня 1853 року у промові королеви було сказано: «Імператор Франції об’єднався з Її Величносттю в серйозних зусиллях примирити розбіжності, продовження яких залучало б Європу. А після того, як флоти були в Босфорі, принц-консорт писав: «Луї Наполеон демонструє, безперечно, найбільшу державну мудрість, яка легша для окремої людини, ніж для багатьох; він помірний, але твердий; поступається нам дорогою, навіть коли його план кращий за наш, і насолоджується перевагами, які він отримує від союзу з нами". Жодні припущення не можуть протистояти цьому свідченню, і можна вважати напевно, що Імператор сумлінно співпрацював з нашим урядом у всіх його спробах залагодити суперечку шляхом дипломатичного тиску, підкріпленого демонстрацією сили.
Коли, однак, вони зробили останній крок, відправивши свій
Росія дратує західні країни. 1 7