Легше вказати на недоліки союзників, ніж сказати, як їх слід було виправити. Розміщувати людей і гармати в слабких місцях, якими керували сусідні висоти, і не маючи готової опори перед армією ворога, означало приносити їх у жертву. Але звідки була підтримка? Тоді було сказано, що найефективнішим способом збити дивізії союзників з височини було б Воронцовським шляхом. Але це за припущення, що це було задумано, щоб привести росіян «до різкої битви». Однак, якби про це думав англійський генерал, це не було частиною задуму Канробера. Він вважав, що його роль на даний момент обмежується просуванням облоги до великої мети експедиції та прикриттям обложеної армії від нападу; і його не можна було втягувати в сумнівні підприємства поза цими. Це також пояснило невдачу спроби відбити наші зовнішні укріплення — з якою метою відвойовувати їх, коли було доведено, що у нас недостатньо військ, щоб утримати таку розтягнуту лінію? Загибель Легкої бригади в першу чергу була наслідком дивної мети лорда Реглана — використати нашу кінноту окремо й поза підтримкою для нападу на потужні сили Ліпранді, які були сильно поставлені; і саме неправильне тлумачення надто нечітких наказів, надісланих із таким сумнівним наміром, спричинило лихо. І все ж ми можемо вагатися, щоб побажати, щоб такий явно помилковий крок ніколи не був зроблений
Слабке місце в обороні союзників. 123
відчайдушний і непохитний заряд справив те глибоке враження на уяву нашого народу, яке знайшло своє вираження у віршах Теннісона, і спричинив його давно перетворене у світлі, де всі помилки чи нещастя втрачені, і не залишилося нічого, крім того, чим ми постійно пишаємося.
Говорили, що на лінії оборони союзників, крім Балаклави, була ще одна пляма. Перед Третьою, Четвертою та Легкою дивізіями, які отаборилися на смугах рівнини між кількома ярами, були облогові споруди, і пряма атака на них була б настільки уповільненою, що дивізії могли б об’єднатися, щоб її відбити. Але в просторі між останньою ущелиною (Карієнадж) і краєм височини обставини були іншими* Збройні сили могли б вирватися з міста, і безперешкодно піднятися в ущелину або на прилеглі схили вони мали б чесні бойові умови з будь-якими військами, які б там зустріли. Або армія зовні, спустившись з Інкерманських висот і перетнувши долину мостом і дамбою, опиниться на землі, добре пристосованій для того, щоб подолати простір між яром і скелею й увійти на височину на тому куті. І результатом розміщення армії ворога було б відкриття для нього наступу, що змусило б усі наші дивізії, задіяні в облозі, сформуватися, щоб зустріти його спинами до моря, і, у разі подолання, відступити до французької гавані (якщо вони зможуть), відмовившись від облогових робіт, усім своїм
* Карта 5.