Частина 4

Протягом останнього року інший тон пронизував депеші ворожих воєначальників у Криму, і європейський розум був настільки поступово підготовлений до можливості несприятливого питання о! війни, що тепер, коли фактично настала хвилина виснаження, люди, гнані власними стражданнями, прагнучи миру, мабуть, дивитимуться на його досягнення не лише без подиву, але із задоволенням і захопленням. Окрім зміни верховного командування в Криму, яке тепер було передано князю Менщикову князю Горчакову II, усунення зі сцени європейської політики актора, який стільки років грав на цій сцені, безсумнівно, найпомітнішу роль, не мало жодного негайно відчутного впливу на ситуацію. Зараз марно міркувати про те, яким міг би бути хід подій, якби життя царя було продовжено: остаточна проблема, цілком імовірно, була б ідентичною, навіть більше сприятливою для інтересів Західної Європи: але великий досвід, невгамовна енергія, непохитна воля, інтелект водночас витончений і глибокий, що разом склало величезну особисту перевагу цього великого та видатного людина, не міг не вплинути на продовження та озлоблення змагання, з якого він свідомо виключив будь-яку можливість відступу.