перетне Евксин від берега до берега, і сама Росія, переконана своїм дорого придбаним досвідом, що сила націй полягає не в їхній силі для агресії, надасть свою допомогу розвитку цивілізації, яку вона колись гаряче сподівалася знищити — тоді, а не раніше, буде віддана повна справедливість великій і самозреченій політиці західних держав, які, зневажаючи дрібні інтереси національних звеличення, щедро пролили свою кров і скарби, щоб забезпечити таке справедливе майбутнє для світу.
І в цій формі загальної вдячності Англія та Франція будуть ділитися й ділитися однаково. Об’єднані сердечністю та лояльністю, яких не було в колишніх союзах, пліч-о-пліч вони зустрілися й долали ті самі труднощі й лиха, ті самі затримки й невдачі; однакові надії та страхи були спільними для обох, і той самий тріумф, змішаний з тим самим жалем, нарешті увінчав їхні зусилля.
Незважаючи на те, що війна була короткою, Англія цілком може похвалитися своїм становищем після її закінчення. Це припинення виявило її не слабкою, ні знесиленою, ні виснаженою; не страждаючи від реакції гарячкових зусиль понад її сили, не з порожньою скарбницею та знищеним народом; не надто прагнула до миру, ані, до її честі, не провадила війну заради війни; але з чудовою армією, добре навченою та дисциплінованою, яка пишається своїми минулими успіхами, жадає нових досягнень — і в найвищому стані ефективності в кожному підрозділі; з величезним флотом, повністю укомплектованим і озброєним, і однаково пристосованим діяти в наймілкіших водах або протистояти найгордійшій армаді у відкритому морі; з ресурсами в людях і скарбами, еластичність яких ще не перевірена, і з громадським духом по всій землі, який сповнений рішучості витримати будь-яку крайність і вичерпати всі жертви в захисті прав і підтримки національної честі.