Цей вид, зроблений з табору морської піхоти, розташованого на пагорбі над Балаклавою, який, зі своєї командної висоти, був загальновідомий як «Вороняче гніздо», дуже цікавий, оскільки з першого погляду показує все плато, зайняте союзниками на південній стороні Севастополя, поля, на яких відбулися три важливі битви, і лінію оборони, що захищала позиції в тилу. Своєрідна форма Гераклеотійського Херсонеса та часті хвилясті ґрунти ускладнювали з долини правильне визначення напрямків багатьох із цих точок; але з такої висоти справа йде інакше, і читач, який матиме терпіння супроводжувати нас у наступному поясненні детальних деталей малюнка містера Сімпсона, отримає точніше уявлення про структуру країни, ніж у багатьох, хто провів місяці в таборі. Починаючи з крайнього правого кута малюнка, першим об’єктом, який привертає нашу увагу, є пагорб конічної форми, під плечем якого ховається мальовниче маленьке село Камара, окуповане сардинцями з моменту наступу союзників на Черній. Нижче села, майже на одній лінії з ним ліворуч, є своєрідні пагорби чи кургани, на яких були зведені редути, захоплені у турків на початку Балаклавської битви. За одним із таких пагорбів праворуч в'ється дорога, що веде до хутора Маккензі і перетинає долину Черної. Між дорогою і редутами знаходиться плац легкої кавалерії. Безпосередньо перед лівим редутом є точка, де 93-й горяни прийняли юсійську кавалерію. По прямій лінії від цього, але значно лівіше, розташована позиція важкої кавалерійської атаки. Ще лівіше та з боку протилежного пасма пагорбів табір 93-го полку, що утворює дві сторони трикутника й захищається бруствером. Відразу внизу, трохи лівіше, лежить село Кадикой, повз яке петляє дорога з Балаклави на фронт. Генуезький форт крайнього лівого боку позначає позицію самої Балаклави, і майже в центрі лінії, проведеної звідси до наметів 93-го, видно французький табір. Повертаючись тепер до долини Черної, земля по цей бік річки поступово піднімається ліворуч, аж доки не досягає крутого плеча скелі в Інкерманні, перед якою, і далі в тому ж напрямку, є поле тієї великої битви. Далі на тій же лінії Воронцовська дорога веде до висот перед Севастополем, точне розташування яких можна визначити за проведення лінії від точки трохи лівіше Кадікой до горизонту. Сам Севастополь знаходиться майже в центрі смуги диму на горизонті. Крайнім північно-західним виступом плато до моря є мис Фіоленте. Перший план займає табір морської піхоти, захищений потужними батареями, не менш ніж природною силою висот; а між морською піхотою та 93-м описуються табори 42-го та 79-го горців.
ТАБЛИЦА XXXIII.
РОЗКОПАНА ЧЕХІЯ В ПЕЧЕРАХ ІНКЕРМАННУ,
Дивлячись на захід.