тепер росіяни дали жалюгідним залишкам стародавніх володарів Сей^хії можливість відновити щось від свого панування над найдикішими та найбезлюднішими частинами степу. Коли ці розрізнені племена ставали більш вправними у війні в пустелі, і росіяни, і татари час від часу шукали їхнього союзу та допомоги своєї погано озброєної кінноти, щоб залагодити свої чвари. Але незалежно від того, чи були вони зібрані у збройні табори чи Словоди, чи вели блукаючий кочовий спосіб життя, ці «військові загони», що складалися з біженців і ренегатів різного походження, були постійною загрозою для кордонів своїх більш цивілізованих сусідів; піратство на великих ріках і з байдужим завзяттям нападають на каравани руських чи татарських купців. У непевному існуванні цих роверів ми знаходимо перші сліди прикордонної «ци^ілізації» козаків.
Xo проблема російської історії викликала більше суперечок, ніж проблема походження козацького роду. Нині здається встановленим, що вплив географічних і кліматичних умов, які існують у степах, модифікуючи до спільного типу характеристики народів і племен (часто зовсім іншого походження), які, у свою чергу, населяли давні землі скіфів, — є найважливішим фактором у вирішенні цієї проблеми. Таким чином, відстеження кровних зв’язків і спорідненості здається менш важливим, ніж розуміння умов, за яких склалася характерна козацька цивілізація.
Російське слово Kasah — англійським еквівалентом якого є «козак» — досі в кількох татарських діалектах означає «Вершник» або «Rover». Завдяки неприродній асоціації ідей цей термін був прийнятий у різний час і в дуже віддалених місцевостях як племінна назва кочовими народами степу. Але нерідкі спроби простежити подвійний зв’язок між цими племенами та знаменитим Касайдом сучасної Росії загалом базуються на надуманих історичних аналогіях.*
У знаменитій «Подорожі по Україні» Кларка висувається геніальна теорія про те, що країна «Касачія», згадана Костянтином Багрянородним, була прабатьківщиною сучасних «племен» Русі, які взяли загальну назву касак або козак. Але через відносну незначність цей народ втратив серед сильних
* Існує сучасний приклад легкості, з якою можуть бути зроблені помилки при відстеженні племінних стосунків лише через номенклатуру. Недалеко від Тифлісу, поблизу кордонів старої Вірменії, автор нещодавно відвідав територію, яку займало плем’я татарського походження stUl callec" "Kasaks". Майстерність цих кочівників, як ткачів килимів Jias^, наповнила базари грубим, але добре витканим килимом, що носить назву їхнього племені. Однак, безсумнівно, що ані етнографічно, ані історично не існує жодного зв'язку між цих кочових племен і козаків сучасної Росії.
ПОХОДЖЕННЯ «ВІЛЬНОГО НАРОДУ» 7