З наближенням шведських загарбницьких військ двадцять тисяч козаків Петро скликав для захисту України. Його посланці застали козацькі поселення в стані відкритого повстання. Нещодавно на кожного козака, не виключаючи тих, хто проходив військову службу, був накладений податок у сімдесят копійок (на той час — немаленька сума грошей), що викликало гірке обурення як ущемлення прав, які вони отримали під час добровільного підкорення Росії. У планах Петра щодо точного перепису населення України козаки бачили лише план нових податків і ще більш обтяжливих умов військової служби.
Такими переважними привілеями України Петро викликав обурення як козацького, так і некозацького населення. Обидва класи вперше відчули, що піддані такому самому поводженню, як і зневажене мужицьке населення Великої Росії — кріпаки великого адміністративного класу, якому сприяли петровські «реформи». Мазепа як гетьман козаків України протягом багатьох років користувався майже всіма почестями незалежного князя. Забезпечений прихильністю Петра, якою він користувався ще з часів облоги Азова, він сподівався на старість легкого задоволення від цієї прибуткової посади. Тепер він побачив, що змушений стати на чийсь бік у сварці, ймовірний результат якої лише ще міцніше скуватиме ярмо російської імперії.
114періалізму на мешканців козацьких воєводств. У кризі, з якою він зараз зіткнувся, він знайшов притулок у перевіреній часом хитрощі. Хоча півстолітня ратна служба досі, здавалося, була легкою вагою для ветерана-гетьмана, на поклик Петра його ніби раптом охопили всі негаразди відкладеної старості. Цілими тижнями він залишався в ліжку, невидимий для своїх послідовників, або ж, спершись у великому кріслі, підкріпленому численними подушками, він лише приймав козацьку старшину, щоб прийняти їхні співчуття та віддати накази слабким голосом валетударя. У спокуту минулих гріхів він розпочав будівництво великої церкви і своїм колишнім благодатним товаришам висловив повчальні почуття, що «його думки були повністю привернені справами іншого світу».
Проте, старанно виконуючи свої гетьманські обов’язки, він, як виявилося, докладав усіх зусиль, щоб доставити цареві необхідні війська. Вони були підпорядковані козацькому полковнику на прізвище Апостол. Хоча всі ці заходи були зроблені від імені Мазепи і він, як видно, ревно готувався протистояти вторгненню шведів, здається так само певним, що в той же час велися постійні переговори з емісарами Карла. Пропозиції свободи й автономії для України були вільно зроблені шведським монархом: Мазепі було забезпечено місце на чолі незалежної держави.