Між Оренбургом і Ташкентом комерційно стратегічна залізнична лінія, яка, можна сказати, є другою за значенням після Транссибірської, тепер об’єднує Європейську Росію з цими процвітаючими азіатськими ринками. Чудові плоди, вирощені в садах Самарканда і Бухари, до нинішніх заворушень перевозили через Оренбург довгими ешелонами реѣрижераторних вагонів і розвозили по всій Московській області. На далекому китайському кордоні також виник великий район вирощування бавовни протягом останніх двох десятиліть імперського правління, коли скасування російсько-американського торгового договору змусило уряд прагнути стати економічно незалежним у цьому відношенні.
Сучасне місто Оренбург, що стоїть на високій кручі, над безкраїми татарськими степами, швидко втрачає свій козацький характер через наплив чужого торгового населення.
В охайних скверах Оренбурга, де до приходу більшовиків козацька ватага майже щоночі розмовляла з прогулянками, можна було досліджувати населення Оренбурга в усій дивній різноманітності його расових елементів. Очевидно, у найкращих стосунках зросійщені татарські жителі та військові та цивільні чиновники уряду видатні тут зустрілися на спільній основі. Сюди приходила гарна татарка (що з національного вбрання зберегла лише неликий татарський головний убір), щоб непомітно поѣліртувати з учнями козацької військової школи. На лавах сиділи сартські й татарські купці, розмовляючи про щоденні справи з російськими чи вірменськими крамарями.
Поступаючи за територією донських і уральських козаків, земля оренбурзьких козаків, що тягнеться довгою вузькою смугою вздовж течії верхів’я Уральська, має значно більш козацький характер, ніж стольне місто. Проте під колоніальною політикою старого імперського уряду родючі землі наповнювалися прибульцями некозацького стану — колоністами-муджиками з перенаселених сіл півночі, окрім татарських селян з півдня. Навіть напівкочові племена, киргизи та калмуки, які кочували цими рівнинами з часів Золотої Орди, тепер починають оселятися в громадах Уллаге. Часто ці маленькі агломерації частково складаються з глинобитних хатин або халуп, частково зі старих повстяних наметів більш консервативних племен.
Скрізь цілина здатна, навіть у найпримітивніших сільськогосподарських умовах, феноменально віддавати витрачену на неї працю. Статистика Оренбурга показує, що населення цієї губернії та її залежностей було, до того як війни, серед найбільш швидко зростаючих громад Росії.