Хоча запоріжці добровільно шукали захисту, а не союзу з турками і татарами, і тому не могли сподіватися на особливу прихильність від цих традиційних ворогів, — все-таки вони, схоже, відчували велике обурення через поводження з ними. Особливою причиною нарікань було надто готове мовчазне погодження їх командувача Орліка з кожною новою вимогою турків. Гетьман, щоб залишитися в прихильності перед Портою, навіть погодився позбавити козаків артилерії, а постійні муштри та перевірки, що запроваджували в їхніх лавах докучливу турецьку дисципліну, вважалися порушенням їхніх легковажних «військових привілеїв». Хоча вільні товариші незабаром втомилися від союзу чи опіки, які так відчужували їх від їхніх співвітчизників-козаків у Росії, за часів Петра Великого до їхніх ініціатив щодо миру ставилися з презирством. Події відбулися лише в 1732 році що спричинило зміну політики Росії щодо них. Після смерті Августа II (якому цар передав польську корону після Полтави) польська республіка знову впала в звичайний стан анархії, який передував обранню кожного нового кандидата на вакантний престол. Інший король, Август III, незабаром був нав’язаний полякам російськими військами. Обурюючись цим актом свавілля, частина польської шляхти та селян вирішила знову просити допомоги та втручання татар і козаків.
З огляду на можливість такого вторгнення міністри імператриці Анни були більш готові, ніж їхні попередники, до переговорів із запорожцями. До запорізького табору завітав російський офіцер з регаліями та подарунками для отамана та старшини куренів. «Вільним товаришам» не тільки було надіслано запрошення повернутися до старої вірності та відновити січ на російській території, але також було запропоновано подарунок у кілька мільйонів карбованців на відбудову та обладнання їхнього табору під Дніпром.
Аби перешкодити успіху цих переговорів, султан вислав з Константинополя гінців, укомплектованих ще багатшими подарунками, ніж ті, що приносили дипломати російської місії. Але козацькі ватажки з презирством відбили турецькі ухилення і, голосно висловлюючись,