Завоювавши — за допомогою польських незадоволених — великі міста Позен, Варшаву та Краків, він дозволив бути обраним королем Польщі на розсіяному сеймі. Не дуже люблячи «республіку», титульним головою якої він був, він звернув свої війська та амбіції проти царя, щоб захистити його. Польська нація, розтоптана цим подвійним завоюванням, могла відтепер тільки наживатися на сварках своїх руйнівників за здобич, щоб зберегти нестійку незалежність більше ніж на століття.
Оцінюючи поведінку Богдана в зв’язку зі складною ситуацією, яка тепер виникла, слід пам’ятати, що свобода і привілеї козацького народу в Україні були головною метою його великого повстання проти Польщі. Здавалося, він справді відмовився від цього прагнення до незалежності, віддавши козацький народ під владу царя Олексія. Хоча Переєславські збори та рішення, прийняті під впливом Богдана, стали найважливішою і довготривалою подією в його кар’єрі, ситуація, створена нашестям шведів, змусила його шкодувати про цей союз з Росією. Знову козаки мріяли про третю велику слов’янську державу, яку їхня доблесть могла б заснувати в «країні Буса». У пізніших планах Богдана ми можемо знайти перші ознаки русино-слов’янського чи українського руху сьогодення.
У січні 1657 р. воєвода Трансільванії,
Георгій Раковський вторгся в розгублену польську «республіку» як союзник Карла Шведського. Зараз постала загроза розчленування Польщі, що могло передбачити події, що відбулися понад століття потому. Богдан і його козаки побачили в нападах цього прибульця можливість повернути вольності, які були втрачені або обмежені їхніми угодами з царем. Хоча козаки об’єднали свої сили з новим ворогом польських гнобителів, вони виявились союзниками затятого ворога Росії. Морські держави Європи тепер почали брати участь у цій складній боротьбі північних держав. Ревниве втручання давніх ворогів Швеції, ворогуючих морських держав Данії та Голландії, змусило Карла піти з Польщі з такою поспішністю, що під час відступу він навіть не встиг повідомити своїх союзників. Раковський уникнув гніву поляків через низку принизливих поступок, але під час відступу додому потрапив до рук татар. Таким чином, за короткий проміжок часу в шість тижнів, через низку непередбачених подій і комбінацій, які їхня власна мужність не змогла здійснити, польські шляхтичі знайшли свою територію позбавленою спустошливої присутності своїх армій.
У цей незручний момент у справах козаків, яких ненавиділи поляки й відокремили від своїх російських військ, зникла зі сцени людина, яка в метушні цих подій
БОГДАН: