За прикладом козацького історика оминемо другорядні тактичні деталі боротьби, що зав’язалася, обмежуючись лише славний результат. Результатом цього необережного вторгнення, за словами літописця, були «втрати лише яничарами не менше 13 500 чоловік, тоді як з козацького боку зафіксовано втрати лише п’ятдесяти вбитими, крім вісімдесяти поранених» (sic). Першим благочестивим обов’язком козаків було ховати власних померлих у освяченій землі, а поранених віддавали «під опіку цирульника». Тим часом близько двох тисяч кіннотників рушили в погоню за кримським ханом, який після поразки своїх турецьких союзників «втік вовком» до своєї далекої твердині. Судячи з наведеної нами розповіді, однією з головних «роздратувань», викликаних цією навалою, було питання про те, як розпорядитися численними тілами вбитих татар і яничар, які обтяжували вулиці козацького табору. Після довгих обговорень (записаних в оригінальному рукописі навіть більше, ніж розповідь про саму битву) їх було штовхнуто під лід річки Дніпро через старанно вирубані для цієї мети отвори, звідки їх знесло стрімкою течією.
«Факти», викладені у вищенаведеному короткому викладі, підтверджуються принаймні тоном листування, що виникло між запорізькими козаками та турецьким султаном, чиї нелояльні дії під час миру були так яскраво покарані. Один лист звучить так:
«Тартарському ханові
Негідний наш сусід,
Нам, січовим козацьким військам, ніколи б не спало на думку вступити в цю війну, якби ви не розпочали військових дій. Ви послали проти нас (яка зрада!) не тільки своїх диких татар, але й війська того старого дурня, султана. Якби не втручання нашого постійного друга, великого Господа Ісуса, ми всі могли б загинути уві сні. Тепер, оскільки ваші невірні шляхи спричинили вам лихо, утримайтеся від того, щоб нас турбувати. Інакше ми з вами по-нашому, і за нашими знатними козацькими предками, вчинимо, що вам самі ворота виб’ємо!
Бажаємо Вашій Величності довгого та процвітаючого правління.
Підписав Іван Сєко, — кошовий отаман
(для всієї громади)"
Тоді ж було написано листа до султана в Константинополь Махмуда III — починаючи з пародії на його імператорські титули, викладені на початку листа, в якому закликали козаків зберігати мир. Епітети показують хитре знання того, що було б найбільш образливим для благочестивого мусульманина.
''Турецький диявол:
Брат і сподвижник самого Люцифера I