БОГДАН залишив своєму синові, що залишився в живих, чудову спадщину — обов’язок здійснення великих проектів, але наполовину реалізований. Невдовзі після смерті батька Юрій Хмельницький знайшов, що навіть його право на гетьманство оскаржив Іван Виковський, козак, який представляв прихильну до Польщі фракцію. Молодий гетьман віддався на милість царя Олексія, але більшість козацьких поселень знову тимчасово приєдналася до Польщі, спокушені обітницею, яку легко порушили, що вони будуть мати національність як незалежне князівство під польською короною. Козацька старшина цієї фракції тепер почала копіювати манери польських пань, які марно мріяли про власне дворянство. Під Кнотопом гетьман Виковський востаннє повів цих «вільних» козаків до перемоги проти російських військ. Але угруповання, відомі як партії «Лівого та Правого берегів» (тобто річки Дніпро, яка утворювала географічний кордон між двома слов’янськими народами), розділили козаків, які все ще сповідували вірність Польщі, на дві протиборчі партії. До того ж польські шляхтичі, засліплені в
Частина 3
сторінка 54/132