Внутрішні зміни також загрожували характерній цивілізованості козацтва Малоросії. Під час недовгого правління Петра III була зроблена спроба запровадити дворянство серед старшини козацьких полків, підриваючи демократичний принцип рівності, який сформував одну з найміцніших традицій козацького життя. За Катерини Великої були вжиті ще рішучіші заходи, щоб знищити всі розбіжності між Україною та сусідніми російськими губерніями.
Під час дивного парламенту, скликаного в Петрограді імператрицею (на думку про те, що вона сама собі втішила як про «лібералізм»), ми знаходимо «представників» від українського козацтва серед делегатів, примусово зібраних для обговорення загальної системи законів для «народу» Росії. Пишаючись своїми національними звичаями та порядками, українські козаки, здається, чинили завзятий опір усім цим нововведенням. Але жахливий Румянзов, тепер улюблений міністр Катерини, не дозволив заперечити цю імперську пристрасть до реформ. Делегатів від козацьких провінцій закували в кайдани до столиці й змушували брати участь у дебатах під охороною російських військ. Внаслідок цих дивних міркувань було прийнято новий для України кодекс законів, у якому мало враховано давніх козацьких звичаїв. Таким чином було дано новий поштовх великому переселенню козаків на Кавказ і Кубань — за межі донських поселень, — де їхні нащадки зберегли свої звичаї до наших днів.
РОЗДІЛ VIII ПУГАЧОВ
Жодного разу після «Смутних днів», що послідували за смертю Бориса Годунова, падарок або громадський порядок російського народу не здавався таким безповоротним порушенням, як у теперішній час. Період анархії, якому було дано вищеназване ім’я, завжди дивився з благочестивим жахом у moujik, у душі не надто героїчного, що любить мир і тишу понад усе. Проте нинішній «червоний терор» — не єдине серйозне потрясіння, яке з часів «Лжедмитрія» порушило повільну еволюцію Росії до світла й цивілізації. Дивний «пошук» неєвропейського ідеалізму селянства робить його схильним — незважаючи на їхню інстинктивну покірність — до майже диких спалахів нетерпіння. Знову і знову постають лжепророки, щоб обдурити людей. Якщо справжні росіяни, то вони часто обманювали себе.