Перед лицем великих природних сил, які йому цілком не підвладні, фаталізм і віра у всемогутність вищої сили — визначні риси козака-хлібороба. Однак ці якості, перенесені за певну межу, дивним чином можуть нагадувати лінощі та необережність. Крім того, ці несправності особливо небезпечні, коли вони не несуть із собою неминуче покарання для людей північного клімату. Нещодавня розробка родовищ вугілля та заліза, що лежать в основі сільськогосподарських багатств Південної Росії, багато в чому змінила характер країни та її жителів.
Подорож із Києва до Харкова лежить через класичну країну давньої козацької історії та романтики. Але мало що нагадує про цю зниклу цивілізацію, доки не досягнемо берегів Дону. Контраст між Києвом — його благочестивим силуетом куполів і монастирських веж, що височіють із рівнин Дніпра — та Харковом, комерційним і промисловим центром Південної Росії, є цілком суттєвим у змінах, які відбулися. Колись лише козацьке поселення, Харків лежить на вершині великого промислового регіону Південної Росії, Кривого Рогу. Таким чином, залізні родовища на північ від Дніпра та відносно нові промислові підприємства Донецького вугільного басейну знаходяться в центрі трьох основних елементів сучасного торгово-промислового Ельдорадо, тобто. вугілля, чавуну та населення.
Країна, в якій знаходяться ці багаті родовища, замість безплідного та непривабливого ландшафту, який так часто асоціюється з шахтарськими районами, вкрита пшеничними полями та пасовищами. Тут не рідкість побачити великі фабрики та майстерні, що тягнуть свої клуби чорного бітумінозного диму через гектари дозрівання зерно — вирощування якого закінчується лише біля підніжжя їхніх брудних стін.
Не дивно, що нездоланний оптимізм — справжній американський «західний дух» — пронизує населення цих улюблених країн. У чистому повітрі й залитому сонячним світлом старих степів північноросійська селянська природа розростається з новою активністю. Сильна сила «пасивного опору», така характерна для фаталістичної північнослов’янської цивілізації, перетворюється на джерело безмежної фізичної енергії. Навіть великі майстерні та ливарні, розташовані серед усміхненого ландшафту полів і садів, втрачають більшу частину похмурого поневолюючого вигляду, який характеризує ревучі млини комерційних кварталів Петрограда та Москви. На землі обітованій старої козацької «республіки Дону» зароджується новий комерційний пролетаріат — нова раса робітників, які, здається, увібрали деякі міцні традиції свободи ранніх жителів.