Незабаром після Паризького миру Платов зробив свій знаменитий візит до Лондона, про який ми вже мали нагоду говорити. «Сто днів» після повернення Наполеона з острова Ельба коштували ветерану останньої довгої поїздки через Європу до битви при Ватерлоо.
Проте його наступне повернення на тепер мирні береги Дону мало бути останнім. На три роки втомлений ветеран насолоджувався безперервним відпочинком, і послідувала неминуча реакція. Сталеві пружини його енергії розкрутилися, і після нетривалої хвороби від застуди гетьман Платов мирно помер у своєму ліжку в 1818 році.
РОЗДІЛ X
СУЧАСНЕ КОЗАЦТВО: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ
ПІСЛЯ розпаду імперського режиму термін «козак» юридично застосовувався до окремого класу чи касти в Російській державі, що відрізнявся від звичайних підданих імперії чітко визначеними правами й обов’язками. З військових міркувань царський уряд плекав клановий дух і дух духу, який завжди був характерним для «Вільного народу».
Для північноросійського селянина козацьке військо часто асоціювалося із заходами поліції та гніту. Історичні причини, як ми бачили, також зіграли свою роль у відокремленні козака від мужицького класу — чию нескінченну покірність перші завжди ставили з презирством і огидою. Проте недовіра, яка існувала між ними та «великою сірою масою» російського селянства, не завадила козакам відіграти помітну роль у подіях, які спричинили конструктивну революцію 1917 року.
Зараз козаки організовані в одинадцять «військ», кожне з яких займає власне поселення або виділену територію. Їх станиці, або набір-
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
елементи, як правило, розподілені вздовж кордонів, старих і нових, того, що раніше було Імперією всієї Росії. Офіційно ці станиці називалися землями козацьких військ Донського, Уральського, Терського, Кубанського, Оренбурзького, Астраханського, Забайкальського, Сибірського, Семрічінського (Семиріччя), Амурського та Уссурійського. (Див. карту.) Отже, з кожним козацьким «військом» чи його підрозділом було пов’язано певне надання землі, до якої воно було «територіально» прикріплено.
Козаки пізніших «військ», сформованих з метою патрулювання та охорони довгих кордонів нещодавно придбаних Росією азіатських провінцій, ніколи не користувалися такими щедрими наділами землі, якими були надані попередні підрозділи, такі як козаки Кубані та Терека.