Поки ці суворі розбійники зосереджували свою увагу на підданих шаха і хівинського хана, російський уряд мало втручався в їхні справи. Лише тоді, коли наприкінці вісімнадцятого століття російська торгівля на Каспії стала важливим чинником, піратський бізнес настав лихим часом. Однак велике розширення, яке надали рибній промисловості контакти з російськими купцями, з лишком компенсувало мито, яке козаки раніше стягували з торгівлі, що проходила біля їхніх берегів.
Цікаву історичну замітку про цих «рибальських» козаків можна знайти в «Подорожах» Гаклуйта. У цій розповіді ми розповідаємо, що в 1673 році капітан Джефрі Дакет, повертаючись зі своєї п’ятої подорожі для Московської компанії, зіткнувся з цими піратами, коли «через різноманіття вітрів і небезпечну рівнину Каспійського моря» він стояв на якорі біля їхніх берегів. Він розповідає, що «деякі руські козаки, які є розбійниками або вигнанцями... прийшли до нас з водолазними човнами під прикриттям дружби і ввійшли до нашого корабля». Підозріла поведінка цих відвідувачів, однак, невдовзі змусила мудрих британських купців обдурити їхні наміри, і вони після цього взяли свої сокири та «виринули люки».
Протягом багатьох років Уральське козацтво жило настільки ладно і мирно, наскільки це дозволяли прикордонні умови. Вони були одними з перших після повалення царизму в 1917 році оголосили про свою вірність конституційному уряду, і відтоді чинили опір тиранії, яку здійснював з Москви та Петрограда «Цар-Лелека» Ленін, з тією ж відвагою та рішучістю, з якою вони протистояли чиновникам «Короля-Леги» Миколи. Керівники радянського руху — усвідомлюючи необхідність залучити козацький елемент до своїх доктрин — випробували всі методи, навчені їхніми німецькими вчителями, від тероризму до пропаганди, щоб заручитися симпатіями міцного Уральського. Але ексцеси пандемонічного уряду в Петрограді так викликали огиду у козаків, що прихильників більшовиків не надто обережно вигнали з їхніх поселень на початку боротьби між порядком і анархією*.
Приблизно в 210 милях на північний захід від Уральська лежить козацька столиця Оренбург, прикордонна застава, яка відіграла відому роль у хвилюючій літописі завоювання Росією ханств Центральної Азії. Кілька разів усе місто переносилося на інше місце, але завжди ближче до мети Русі.
• Згідно з повідомленням газети «Нью-Йорк Івнінг Пост» від 26 травня 1919 року, просування сил, що допомагали сибірським військам генерала Колчака, виявило, що гарнізон Уральська чинив бравий опір «Червоній армії», який вони чинили з початку війни.
амбіція сії — багаті оазиси Хіви, Мерва, Бухари та Самарканда, центр мусульманської культури та могутності за часів Всесвітньої імперії Тамерлана.