Титульні сторінки

Немає сумніву, що український Горст також був джерелом пізніших тектонічних порушень — третинних і посттретинних. Дві основні лінії Карпінського (північна — Волга, вигин Дону, витік Донця, дельта Десни, Південне Полісся, Варшава; південна — дельта Дону, кінець Порогів Дніпра, витік Богу, Західне Поділля) здебільшого сходять до цих пізніших післякрейдових порушень. Крім того, ми вже можемо, незважаючи на наші недостатні морфологічні дані про Україну, констатувати той факт, що вся Українська група плато є ареною значного післяльодовикового підняття. Надзвичайно паралельні течії головних потоків, Дністра, Богу, Дніпра аж до Катеринослава, Донецька та Дону, разом із урвищами, які їх часто супроводжують, приводять нас до висновку про існування тектонічних впливів. Те, що урвища Поділля дуже давні, ми можемо тепер впевнено стверджувати, і що урвистий берег Дніпра є таким же давнім, показує відома дислокація біля Канева, де вражена третина. Сейсмічні рухи останнього минулого і морфологічні спостереження показують нам, що тектонічні порушення в Україні тривають і в наші дні. З цієї тектонічної характеристики України ми розуміємо, що ця країна займає самостійне положення по відношенню до решти Східної