пірнаючі птахи та ін., все ще дуже численні. Журавлі та чаплі зустрічаються рідко. Колишнє рибне багатство зруйновано, а штучним вирощуванням риби ніхто не займається. Правда, риби ще ловиться багато, особливо в Дніпровській і Донській системах, головним чином щука, лин, короп, карась, рябчик і т. д., а в гірських річках форель; але від достатку навіть порівняно недавнього минулого не залишилося й сліду. Осетер, стерлядь та інші морські риби, які колись ходили великими зграями вгору по Дністру, Богу та Дніпру, сьогодні зустрічаються лише зрідка.
Степовий край ще більше втратив своє тваринне багатство. Перш за все, повністю зник багатий вищий тваринний світ перехідних зон, який ще в XVIII столітті забезпечував їжею багатолюдну Запорозьку Січ. Тарпани (дикі коні), які ще в XVII столітті мешкали в степу великими табунами, нині повністю винищені. Антилопи сайгаки (сайхакі), колись широко поширені в степовому регіоні України, відступили в прикаспійський степ. Набагато менше постраждав дрібніший звір і пташиний світ, але й для них діяльність людини, яка перетворила степи на поля й пасовища, була фатальною. Дрохва, кулик, куріпка і рябчик, які раніше масово населяли степовий чагарник, стали рідкісними. Те саме можна сказати про пташиний світ водотоків і боліт, які колись величезними зграями населяли прирічкові райони степу. Комахоїдних птахів теж поменшало, а шкідливих комах зростає з жахливою швидкістю. Лише шкідник сарани, який раніше завдавав великої шкоди сільському господарству, зараз майже зник.
Але, незважаючи на винищувальну війну, яку людина веде проти тваринного світу степу, зустрічаються види тварин, які зуміли добре пристосуватися до нових обставин, звикли до людини і знайшли вдосталь їжі на полях культурних рослин.
степові (миші польові, бабаки, ховрахи та ін.) - Вони сильно розмножилися і відкочували на захід і північ, завдаючи великої шкоди сільському господарству.
Оскільки нам обійтися без наукової дискусії про флору і фауну України, ми повідомимо лише кілька істотних фактів про корисні рослини і свійських тварин.
Україна за своїм грунтом і кліматом є найбагатшою зерновою країною Європи. Для пшениці умови в Україні найбільш сприятливі, особливо в південній половині чорноземної області. Жито ширше вирощується на півночі і північному заході; ячмінь скрізь, але у великих масштабах лише на півдні; овес на півночі та в Карпатах, де його часто використовують для приготування хліба. Гречка поширена переважно на північній околиці чорноземної області; просо добре росте на всій Чорноземщині. У великих масштабах кукурудзу вирощують лише на південному заході і в Закавказзі.